?

Log in

No account? Create an account

(Стаття, що вийде в діловому журналі "Власний бізнес" у травні 2011р. )

                                                       Чи безпечна гра у публічність ?

 Усе частіше підприємці і власники компаній намагаються частіше з'являтися у мас-медіа. Тенденція до все більшої публічності спостерігається не тільки серед бізнесменів, але й серед далеких від бізнесу людей. Особливо цей тренд прослідковується серед людей віком до 35 років. Міліони блогів, сайтів, розсилок та акаунтів у соціальних мережах заполонили Інтернет. Завдяки Всесвітній мережі можливість бути відомою людиною і вести публічне життя є доступна навіть школярам, тоді як раніше публічними були лише вузьке коло політиків, журналістів, артистів і крупних бізнесменів.

Та чи безпечна гра у публічність? Які проблеми можуть виникати у публічних людей? Які є негативні і позитивні сторони публічного життя? Ці запитання ми задали публічній людині, керівнику консалтингової компанії “Корисні поради”, бізнес-консультанту, практичному психологу Любомиру Бованько

Кожна людина, що прагне публічності має усвідомлювати, що публічність приносить не тільки позитивні плоди, але й побічні негативні ефекти

Той хто стає публічною людиною однозначно отримує не тільки додаткові можливості популяризації власної персони чи діяльності компанії, але й наражається на ряд ризиків і незручностей:

- публічна персона приваблює до себе посилену увагу оточуючих, відповідно кожна негативна дія чи реакція відразу стає відомою широкому колу людей. Ніхто не є ідеальним, відповідно завжди "вилазять" різноманітні неприємні подробиці.

- "Назвався грибом, лізь у кошик", як каже народна мудрість. Часто публічні люди стають заручниками свого публічного іміджу, адже оточуючі чекають від відомої людини тільки те, що вписується у образ. Якщо у людини публічний імідж серйозної і виваженої людини, чи навпаки “веселого балагура”, то все, що виходить за рамки цього сприйматиметься оточуючими негативно і критично.

- Часто публічні люди викликають зависть і недоброзичливість. Це виражається у протистоянні їм, перешкоджанні діяльності, критиці. Багато людей сприймають чужий успіх, як особисту образу, адже якщо він зміг, то чому я не можу? Відповідь часто знаходять не у власній низькій спроможності, а відшуковуючи недоліки в інших. Мовляв, це шараї, злодії, пристосуванці і т.д.

- Біля публічної людини завжди знайдуться улесники і шанувальники, які прагнуть особистої вигоди від спілкування із відомою людиною. Від похвали і лестощів часто публічні люди втрачають відчуття реальності і адекватної самооцінки, з'являється "зіркова хвороба". Все це приводить до необдуманих рішеннь і неефективних дій. Не кожен здатен пройти "мідні труби"

- Як правило у публічних персон завжди багато критиків, так як борючись із кимось відомим автоматично стаєш знаменитим і сам. Це свідомо і несвідомо використовують люди. Така собі маркетингова технологія "приєднання до бренду".

- Публічна людина приваблює увагу також і представників злочинного світу, які представлені різноманітними здирниками, злодіями і шахраями, які можуть діяти як від свого імені, так і виконуючи чиєсь сплановане замовлення

- Часто діяльність публічних людей привертає увагу різноманітних державних контролюючих і силових органів, що може привести до дуже непередбачуваних наслідків.

 Звичайно не все так погано. У публічності і відомості є і багато позитивних сторін і переваг

- правильно вибудуваний публічний імідж є запорукою тривалих позитивних стосунків із цільовою аудиторією, що забезпечить довготривалу підтримку. "Спочатку ти працюєш на ім'я, а потім ім'я працює на тебе" - як каже народна мудрість. Це нам усім відомо ще зі школи, головне як ти спочатку зарекомендував себе, потім оцінки ставлять автоматично

- бізнес сьогодні вимагає усе більшої публічності, адже люди більше схильні довіряти тому, що вони знають. Звичайно, коли ми відкриваємося, ми стаємо більш уязвимими, але саме ця уязвимість викликає довіру, а довіра найкраще сприяє спочатку позитивному вибору і довготривалим стосункам.

Найвищим проявом відкритості є стиль спілкування “людина без маски”, що дозволяє підтримувати надзвичайно довірливі стосунки з цільовою аудиторією. Адже коли публічна особа спілкується без маски, це відповідно викликає бажання також скинути “маску”. Найкраще стиль “людина без маски” підходить гармонійним і досвідченим у публічному житті людям, також він вимагає сміливості і високої самооцінки.

- публічність допомагає бізнесменам захищати свій бізнес від зазіхань конкурентів і недоброзичливців. Легше щось забрати чи “наїхати” на багатого, але нікому не відомого. Тоді як людина публічна, яка має хороші стосунки із ЗМІ, або ще краще, ними володіє, є більш важкою здобиччю для різноманітних рейдерів і нападників, адже ніхто не хоче негативного розголосу.

- Публічність допомагає бізнесменам ставати політиками. В Україні, як у країні третього світу, є майже повна залежність бізнесу від влади, тому найвигіднішим бізнесом є політика. Не можливо мати більш-менш пристойного бізнесу, не користуючись підтримкою владних органів. Відповідно найкраще самому війти в ці владні коридори, або привести у владу довірених людей. Щоб бути політиком, треба ставати публічною особою.

- Тільки завдяки публічності можна створити бренд чи з власної персони чи товарів, послуг чи ідей, чи з діяльності. А брендовість дозволяє продавати товари і послуги за значно вищою ціною і підвищувати попит

- Завдяки публічності значно зростає конкурентноздатність у порівнянні з менш відомим

Отже, вирішуйте самі чи варто бути публічними, у монети завжди є дві сторони. Будь -яке рішення завжди несе в собі як загрозу, так і можливість.

Тим хто шукає стабільності і безпеки краще не бавитися у публічність.Як було сказано вище публічність доцільна лише за умови правильно вибудованого адекватного іміджу

Щоб Ваш імідж працював на вас Вам необхідно спочатку докласти значних зусиль, щоб створити з товарів, чи послуг, чи власної пресони бренд. Важливо спочатку усвідомити і чітко для себе сформулювати, так звану “серцевину іміджу”.

“Серцевина” іміджу

1)призначенння і корисність бренду короткою фразою НПР, якщо це політик "Зробимо Україну щасливою",

2)потім сформулювати глибинну сутність бренду, його роль. Для політиків є ефективними 4 ролі: простак - людина з народу (мер Москви Лужков, Янукович), батько народу (Сталін, Путін), герой-рятівник (Шарль де Голь, Тягнибок), красунчик-симпатяга (Біл Клінтон, Катеринчук)

3)зайняти позицію переможця і тримати себе як переможець за будь-яких обставин

4) створити легенду, тобто історію, яка буде офіційно розповідати про бренд. Це не може бути вигадка, це має бути правдивий досвід, який у вигідному і навіть трохи містичному світлі розкриває бренд.

Всі ці кроки становлять, так звану серцевину іміджу, яка має бути в гармонії із зовнішніми проявами іміджу.

Зовнішні прояви іміджу

5) риси характеру бренду (цінності, принципи, світогляд)

6) дії, вчинки, процеси

7) зовнішній вигляд (якщо відносно товару – то це упаковка)

8)враження, яке хочеться викликати

Бренд - це позитивні очікування цільової аудиторії. Бренд - це легенда, що створює позитивну атмосферу навколо носія цього бренду. Бренд – це віра цільової аудиторії в обіцянки.

Як вважає відомий інтернет-підприємець Олексій Мась, щоб когось чи щось можна було вважати брендом треба, щоб була наявність трьох важливих чинників: свободи, енергії, концентрації.

Свобода - це можливість діяти всупереч обставинам, це сміливість в діях і висловлюваннях, це оригінальність та унікальність

Енергія - це активна життєва позиція і дії, це постійні події навколо бренду, це активний маркетинг і реклама

Концентрація – це зрозумілість для цільової аудиторії, можливість описати діяльність кількома словами, чітке усвідомлення найбільшої корисності для ЦА, це приналежність до конкретної ідеології, це відкидання всього лишнього і концентрація на головному.

Коли вибудовується імідж персони надзвичайно є важливим, щоб враження, яке ви хочете викликати у ЦА співпадало і було в гармонії з вашими особистісними даними. Прикладом невдалого поєднання враження, яке хотілся б створити і особою - є реклама Арсенія Яценюка на останніх президентських прегонах.

Інтелегентна і делікатна особистісь Арсенія різко дизгармоніювала стилю “мілітарі”, який дуже невдало вибрали для нього іміджмейкери, що створювали цей образ.

Це поєднання викликало лише усмішку і сарказм. Куди більш вдало було б підкреслити освідченість і новаторство молодого політика, а не грубу силу, яку підкреслює стиль “мілітарі”. Такий стиль пасував би особам із зовнішністю Шварценнегера, або хоча б Януковича.

Записала Наталія Рибачок
 



                                                               Джерело усяких звершеннь!

 З давніх-давен люди прагнули розібратися в собі, покращити життя, налагодити стосунки з оточуючими та мати можливість впливати на них. З цією метою народ вдавався до магічних дій, ворожби та інших ритуалів. Нікого не зупиняв навіть страх смерті: хоча чаклунів спалювали на вогні, вони не могли відмовитися від сумнівної можливості заглянути за таємничу завісу.

Про те, як можна покращити своє життя і життя своїх близьких, збільшити свій вплив на людей розповів психолог, автор тренінгової системи розвитку «Технології успіху», керівник консалтингової компанії «Корисні поради» Любомир Бованько.

 Пан Любомир почав вивчати філософію і психологію ще з раннього дитинства, читав різноманітні книги і відвідував семінари та тренінги. Він каже, що навіть у наш час багато хто звертається до ворожок, сподіваючись «викотити» проблеми та страхи яйцем або злити воском. Натомість більшість освічених ділових людей в усьому світі усвідомлюють, що досягати бажаної мети в житті допомагає знання людської душі і найголовніше, уміння розібратися в собі. Зважаючи на це, різноманітні психологічні течії та тренінги набувають все більшої популярності.

У системі розвитку «Технології успіху» Любомир Бованько використовує різноманітні сучасні психологічні практики, а також древні ведичні методики.

Для того, щоб покращити життя, необхідно удосконалити свій світогляд. Аби змінити стан душі клієнта й дати йому можливість побачити себе зі сторони, застосовують різноманітні методи і підходи.

Щоб жити краще, необхідно, перш за все, чітко уявляти і розуміти, що ж насправді ми хочемо досягнути і чи наші цілі є дійсно нашими, а не нав’язаними кимось із зовні. Причому дуже важливим є те, як наші бажання відіб’ються на оточуючих, чи не є бажання лише нашими егоїстичними проявами. «Автомобіль у кожну американську родину», ось мета Генрі Форда, в ній і натяку не було на якісь егоїстичні бажання, саме такі мрії здійснюються, за якими прослідковується бажання створити для інших людей певну цінність. Щоб здійснити якісний прорив до життя сповненого звершеннями і натхненням потрібно змінити звичне середовище, контакти, інформаційне поле (негативні новини та песимістичні фільми сприяють стресам та налаштовують на невдачу) і навіть їжу, запевняє пан Любомир.

Звичайно, визначити, що нам потрібно досить легко, значно важче дотримуватися нового способу і ритму життя.

Адже насправді 98% наших дій – запрограмовані, ще задовго до досягеннями нами повноліття. Тому звички керують нами. Аби не поводитися, як роботи, потрібно знімати закладені в дитинстві шаблони

Один із таких методів подолання негативних шаблонів є методики трансперсональної психології, за допомогою спеціальних дихальних технік. На сьогодні є три найбільш відомих методів цих дихальних практик. Це – ребефінг, вайвейшн та холотропне дихання. Кожна з цих технік дозволяє розширити свідомість людини і вийти за межі звичних уявлень . У такому стані одна частина свідомості відключена від реальності, а друга - контролює процес. Цей спосіб дозволяє звільнити підсвідомість від різноманітних травм (у тому числі й родових) та негативних вражень, саме вони часто стають на заваді успіху та повноцінного життя.

Якщо ви бажаєте, щоб ваша мета здійснилася, вона має бути конкретною, виміряною в часі та обов`язково і записаною на папері. Метод, який спрямований на досягенння цілей і дозволяє стати успішним у взаємовідносинах з іншими людьми, у кар`єрному та фінансовому плані називається коучінг. За допомогою спеціальних запитаннь і метафор коуч допомагає клієнту приймати оптимальні рішення і досягати поставлених цілей

Більшість незадоволених життям людей вороже ставляться до оточуючих, постійно чекають від них якоїсь каверзи. У стані роздратування і гніву у людини навіть порушується периферійний зір, вона бачить усе, мов у тунелі, тому не помічає багатьох деталей і відповідно є менш уважною і ефективною. Змінити негативне ставлення можна за допомогою прийому, який має назву «антипаранойя». Уявіть собі, що у вас є потужній покровитель, що організував щодо вас глобальний план, спрямований, щоб вам допомагати. Всі обставини і дії оточуючих ви сприймаєте, наче вони направлені на те, щоб навчати і допомогати вам ставати кращими. Потужний покровитель допомагатиме вам лише за умови, якщо ви не шкодите іншим. У древніх ведичних трактатах він називається Атман, Вища істина і характеризується двома основними властивостями – абсолютна любов і безмежні можливості.

Оточуючі про цей план не знають, вони просто виконують свою роль. І навіть негативні події є частиною цього плану. Все, що відбувається - до кращого, умійте це побачити. Вірний спосіб перемогти невдачі: щиро подумки бажати всім людям щастя, адже усі вони допомагають вам, виконуючи план. «Що посієш те й пожнеш», як коже народна мудрість.

 Як ми сприймаємо світ - такою ж монетою він нам відплачує. Будь-яке сильне образне уявлення має тенденцію до втілення. Існує шкала емоційних тонів, яка поділяє світогляд людей на п`ять типів:

1.Світ страшний. Таким чоловікам та жінкам притаманні хронічна тривожність та почуття провини. В оточуючих людях, новій інформації та можливостях, які підносить життя, вони вбачають загрозу. Полюбляють «страшні» передачі та фільми, зацікавлено переглядають негативні новини. У всьому, від чого інші отримують драйв - вони бачать страх. Запропонуйте такій людині поїхати на лижну прогулянку - відмовиться, оскільки боятиметься зламати ногу. Жити в такому настрої - небезпечно, оскільки комплекс жертви приваблює маньяків та інших темних особистостей.

2.Навколо вороги, оскільки світ - ворожий. Основні емоції представників цієї групи - злість та гнів. Для них всі навколо - погані. Життя для них - це вічна боротьба.

Буває що, ці люди старанно маскують емоції: можуть вас ненавидіти й при цьому мило посміхатися.

 3.Світ звичайний. Таких чоловіків та жінок переслідують нудьга, монотонність та антагонізм. Як правило, вони - хронічні скептики.

 4.Світ хороший. У цієї категорії переважає хороший настрій та оптимізм. Представники групи мають помірний інтерес до життя та спілкування з новими людьми.

 5.Світ прекрасний - вважають невиправні оптимісти та ентузіасти, які прагнуть брати від життя найкраще, адже їм завжди радісно і ця радість від них передається оточуючим.

 Спілкування людей з великою різницею у світоглядах (наприклад, один переконаний, що світ страшний, інший вважає - хороший), не може бути успішним. Для того, щоб знайти до співрозмовника підхід, слід тимчасово «перейняти» його світогляд та розмовляти в одному руслі.

Метод нейролінгвістичного програмування (НЛП) дозволяє «підібрати ключик» до кожної людини. З його допомогою можна маніпулятивно впливати на оточуючих заради досягнення миттєвого результату - наприклад, щоб продати товар чи викликати симпатію. Для довготривалих стосунків він неефективний - будь-якій людині набридне, якщо нею маніпулюватимуть. Метод побудований на умовних рефлексах.

 Наприклад, не можна торкатися людини, коли вона зла: у майбутньому кожен ваш дотик асоціюватиметься у неї з негативом. Важливо зрозуміти, як співрозмовник відчуває світ - аудіально (з допомогою слуху), візуально (за посередництвом зору), кінестетично (через відчуття - нюх, смак, дотик) чи дігетально (з допомогою внутрішнього діалогу та підрахунків). Щоб вплинути на людину та її рішення, повести за собою, до неї необхідно приєднатися - тобто, говорити мовою її світосприйняття. Можна непомітно копіювати жести, позу під час сидіння, положення рук, спосіб розмовляти, тембр голосу... Слід мати на увазі, що основну інформацію співрозмовник считує не з наших слів - у більшій мірі ми її доносимо з допомогою міміки, жестів і тембру голосу. Навчившись правильно їх використовувати, ви зможете переконати людину непомітно для неї.

Є багато корисних і дієвих методик і практик, але одну з них Любомир Бованько виділяє з поміж інших, як найбільш дієву і ефективну. Називається вона - «приєднання до джерела. Спочатку треба уявити, що не має Бога і можна надіятися лише на власні сили. Треба закрити очі і уявити як будуть розвиватися в майбутньому ваші взаємовідносини з людьми, кар’єра, здоров’я, як ви будете діяти у важких проблемах і уважно прислухатися до своїх відчуттів і запам’ятати їх.

Відкрийте очі, подивіться навколо себе і знову закрийте очі і уявіть, що є Бог, який характеризується двома основними якостями - абсолютна всепрощаюча любов і безмежні можливості і знову подумайте про майбутнє своїх взаємовідносин з людьми, кар’єри, здоров’я і про дії у важких життєвих випробовуваннях. Прислухайтеся до своїх відчуттів, що відбувається, якщо існує зв’язок із безкінечним Джерело усіх ресурсів Всесвіту. У першому випадку у вас буде світовідчуття дефіциту ресурсів і можливостей, а в другому їх надлишок, яким захочеться поділитися.

Запам’ятайте і збережіть це відчуття зв’язку Джерелом і завжди живіть із цим, згадуйте про цей зв’язок і ваше життя наповниться змістом, спокоєм, щастям і як наслідок і життєвим успіхом, запевняє тренер особистісного росту - Любомир Бованько

Підготувала Лариса Попроцька



Як ефективно управляти своїм часом?
Як  уникати непотрібних конфліктів і боротьби з людьми?
Як прийняти правильне рішення?
Як зрозуміти мотиви, що управляють людьми?

Відповіді на ці та інші запитання Ви знайдете у цій статті, що виходила в діловому журналі "Власний бізнес" у квітні 2011р. під рубрикою "Людина успіху"  

                         Життя ставиться до людини так, як людина до життя

Кожен із нас трактує поняття успіху по-своєму. Усі бажають бути успішними та щасливими, мати багато грошей, хороші відносини і прекрасне самопочуття. Але, на жаль, не всі розуміють, як вибудувати свою долю і поліпшити життєвий сценарій. Багато хто просто не вірить в себе і в свої сили, думає, що від нього нічого не залежить. Насправді кожна людина може змінити своє життя і досягти успіху. Потрібно не боятися відповідальності і почати діяти, долаючи всі перешкоди на своєму шляху. Про те, як стати успішним, незважаючи ні на що, у інтерв’ю з Любомиром Бованьком, власником консалтингової компанiї «Корисні поради», керівником рекламного відділу одного з найбільших українських медіа-холдингів, автором тренінгової системи розвитку "Технологiї Успiху", успiшним бiзнесменом з 12-рiчним досвiдом роботи в рекламi, страхуваннi, нерухомостi, консалтингу.

– Любомире, Ви багато розповідаєте у своїх тренінгах, про успіх, взаємовідносини, гроші тощо. А що таке успіх для Вас? Чи відносите себе до успішних людей?

– Успіх – це складова багатьох компонентів. Передусім це життя з натхненням і захопленням і звичайно здоров'я, гармонійні стосунки з людьми, робота і фінанси. Ще я б виділив розвиток власної особистості, розвиток власного «Я», пошук власного призначення у житті. Бо кожна людина прийшла на світ для виконання певного завдання, і коли людина не знає своєї мети, а живе з дня на день, покладаючись на долю, вона втрачає сенс життя. Як сказав відомий психолог Віктор Франкл, що людина, яка втрачає зміст життя, втрачає і гармонію в сім’ї, стосунках, роботі, і житті загалом. Тобто, успіх – це поєднання різних сфер життя: власного розвитку, кар’єри, взаємовідносин з іншими людьми, здоров'я. Успіх це відчуття задоволення і благополуччя в усіх сферах життя

Якщо говорити про мою успішність, то вважаю, що ще багато зі своїх цілей я ще поки не досягнув, так як маю грандіозні та амбіційні цілі. Мій поступ в успішному житті розпочався з початком роботи в газеті «Експрес», тоді мені виповнилося 24 роки. До того я мав досвід роботи тренера з легкої атлетики, а також понад 2 роки працював на різних роботах в Чехії. А ще раніше я ще будучи школярем і студентом підробляв на будові.

Я починав з нульової відмітки, адже не мав ніякого стартового капіталу, а також мав безліч проблем у взаємовідносинах з іншими людьми та проблеми зі здоров’ям.. Майже усе, що я колись запланував собі, збулося. Тепер у мене значно більші мрії.

Я, народився у Львівській області у січні 1974 році у м. Старий Самбір. Вчився досить добре, багато читав, але був “важким” підлітком, порушником шкільної дисципліни, хуліганом. Постійно з кимось бився. З 13 років почав вживати спиртне і курити

В той же час з 12 років я почав займатися карате, кікбоксінгом, рукопашним боєм, практикувати різні види йоги. Проводив над собою різноманітні експерименти, голодував майже щотижня (по П.Брегу, та П.Іванову), одного разу 5 діб нічого не їв, лише пив кип'ячену воду. Пробував “моржування”, зимою в лютий мороз купався у Дністрі та бігав лише в трусах і майці, обливався водою і стрибав у сніжні кучугури. Потім періодично закидував усі ці практики і з старшими товаришами випивав і вештався ночами. Отаким був мій підлітковий вік.

У 19 років після травми і операції я почав переосмислювати життя. У лікарні у палаті познайомився з надзвичайно цікавим чоловіком, паном Миколою, що багато розповідав мені про різні духовні вчення і практики. Цей чоловік був смертельно хворий, після мого повернення з лікарні, як мені повідомили, через день він помер. Всі 10 днів, що я провів після операції в лікарні він розповідав мені про дивні і незвичайні речі, про можливості людського духу і тіла. Я тоді б ніколи не подумав, що йому залишалося жити лише кілька днів, таким життєрадісним і веселим він був...

З 19 років я почав вивчати різноманітні духовні практики Сходу: вчення суфій, будистів, кришнаїтів, ламаїзм, дзен-буддизм. Цим цікавлюся і по сьогодні. Відвідував виступи різних гуру. З деяким досить добре знайомий.

Два рази у 20 та 21 рік на літніх канікулах по декілька місяців я жив у монастирі отців Редемптористів у Львові, вул. Замарстинівська, (Греко-католицька єпархія). Там я жив в келії ще з одним товаришем, ранком вставали 5.30 і разом з монахами ішли на службу Божу. Потім працювали в цьому монастирі на будові. З цього часу і по сьогодні я неодноразово відвідував Київську, Почаївську, Унівську Лаври, Крехівський та Лаврівський монастир. Потім я деякий час жив у Чеській республіці,працював на будівництві, займався ландшафтним дизайном і був заступником директора посередницької фірми. У 23 роки за власним бажанням пішов служити в Українську армію. Так як я був після вищої освіти то відслужив лише 1 рік.

З 24-рьох до 26 років я регулярно відвідував індивідуальні заняття у одного відомого психолога. Він дав мені надзвичайно потужній поштовх до розвитку і успіху. До речі, у багатьох напрямках психотерапії, психотерапевту, щоб приступити до власної практики, рекомендують проходити сеанси протягом року і більше в досвідченого колеги. І це правильно, адже для того, щоб допомагати іншим, треба спочатку розібратися в собі самому і своїм відношенням до навколишнього світу. Можу констатувати той факт, що після цієї практики моє життя різко взяло напрямок вверх. З невдахи , що ледве зводив кінці з кінцями, жив у гуртожитку з тарганами, мав проблеми зі здоров'ям і алкоголем, я за короткий час став успішною, щасливою і забезпеченою людиною. Уже в 27 років я купив власну 3-кімнатну квартиру (2001 рік), одружився на чудовій дівчині, яка на 9 років за мене молодша.

Успішно веду підприємницьку діяльність з 2000 року як ріелтор, рекламіст і бізнес-консультант, крім того я є керівником відділу реклами в газеті “Експрес” (найбільша газета України, тижневий тираж - 1 млн. 200 тис. прим.) і найрезультативнішим рекламістом в цій газеті. У нас з дружиною 2-оє синів, живу у власному будинку за містом, і я і моя дружина їздимо на нових автомобілях Рено. Люблю подорожувати, мінімум 4 рази на рік, їжджу відпочивати з сім'єю . Займаюся фізкультурою і медитацією. Не курю, помірно вживаю алкоголь. Багато читаю, дотепер вчуся.

На сьогодні я закінчив 4 вищих навчальних заклади, відвідав десятки різноманітних тренінгів, курсів та семінарів, учився у багатьох знаменитих тренерів і викладачів. Я співпрацюю з багатьма успішними і відомими людьми, прочитав тисячі книг, автори, яких вивчали питання успіху, лідерства, менеджменту, процвітання, креативності, фінансової незалежності, особистої харизми, ефективної комунікаії .

У січні 2009-го мені виповнилося 35 років. Мої наставники взяли з мене обітницю, що саме з 35 років я маю розпочати широку практику з усіма тими людьми, що прагнуть, як і я колись, самореалізації, мають волю досягати своїх цілей і перемагати несприятливі обставинами життя.

Все, що я знаю, все, що я вмію, все чого я навчивcя у своїх вчителів і життя, я передаю людям персональній програмі “Технології Успіху”, своїх тренінгах та курсах успіху «Досконалість»

– Любомире, а чи можна сказати, що Ви знайшли своє покликання у житті?

– Щоб знати, що робити, спочатку треба знайти і зрозуміти себе. Я знайшов себе і своє покликання, але ще не повністю, я ще молодий (сміється. – Прим. авт.). покликання виникає у результаті праці, яка захоплює і викликає надхнення. Також покликання відкривається людині через перешкоди, тобто, якщо у людини, наприклад, були певні фінансові проблеми, і вона їх вирішила, були проблеми зі здоров’ям – також вирішила, отже, вона має певний талант, вона уміє вирішувати проблеми. На цьому і базується покликання. Життя випробовує людину і підказує в якому напрямку потрібно рухатися.

– Любомире, ну а все ж таки, чому так, чому одним щастить у житті, а іншим – ні?

– Так, справді трапляється, що людина своїми діями наслідує більш успішних людей, але не досягає успіхів, не змінивши своїх вірувань і переконань, адже кожна дiя є лише вершиною айсберга. За кожною дiєю криється цiла низка переконань. Якщо у людини в життi щось не складається, це ознака того, що за дією людини криються певні негативнi переконання.

Більшість з нас щиро вірить, що головне – мати цілі і бажання їх втілювати, а ще якщо помріяти і уявити позитивний результат, то ось, мовляв, засукаю рукави, буду активно діяти і все збудеться. Та чомусь часто буває навпаки, бажання не збуваються, незважаючи на титанічні зусилля. Часто виною цьому є направилне сприйняття світу..

– Як правильно сприймати світ?

– У кожної людини є право вибирати, як вона сприйматиме світ. Перший рівень знаменитий тренер успіху Джек Кенфілд назвав судженням. Це власне те, коли людина сама для себе вирішує, що добре, а що погано. Цей спосіб найбільш примітивний і енегрозатратний. Другий рівень це – прийняття, коли людина приймає усе, що стається, як таке що для неї корисне і закономірне. Третій рівень – визнання, коли ми сприймаємо визнаємо усі події навіть негативні як такі, що ведуть нас до потрібної мети. І четвертий рівень – спостереження. Це коли людина уважно спостерігає, що відбувається і уміє використовувати усі події на свою користь, з найменшою кількістю зусиль у найкоротший час, тобто максимально ефективною.

«Щоб не відбулося, усе наближає нас до цілі», як сказав Боб Проктор – відомий гуру успіху. Але цей вислів спавджується лише на третьому «визнанні» і четвертому рівні сприйняття світу «спостереженні»

- Що ви скажете, Любомире Ігоровичу, про думку, що успіху можна досягти лише завдяки нещадній конкуренції і боротьбі з іншими людьми і обставинами життя?

Є тільки чотири способи взаємодії з людьми: 1)виграв-програв, 2)програв-виграв, 3)програв-програв (різновидом є компроміс і або повний програш обох сторін), 4)виграв-виграв, коли від взаємодії виграють обидві сторони, саме цьому способу варто віддавати перевагу

Колись я прочитав книгу Адольфа Гітлера «Майн Кампф», у якій той говорить, що у цьому світі боротьби треба безжально боротися і йти до кінця. Так само і Наполеон Бонапарт, чи Олександр Македонський, які прагнули завоювати весь світ і йшли по головах інших. Ми знаємо, що ця світоглядна стратегія спочатку винесла їх на вершину і так само швидко кинула до низу. Люди-борці і зараз в суспільстві панують, але чи потрібна вам таке життя? Життя сповнене ненавистю і небезпеками, адже на кожну силу є більша сила. Психологія свідчить, що лише 20% людей – готові боротися і лише 3% з них готові боротися до кінця. Що дає нам це знання? Це означає, що дуже часто ми боремося там, де не має потреби боротися взагалі . Часто людина починає боротися, витрачає силу і час на те, аби знешкодити видуманого противника, а потім з’ясовується, що з нею ніхто і не намагався воювати .

Уявіть собі, наче усі люди, що Вас оточують, є частиною глобального плану із допомоги Вам і навіть, намагаючись Вам нашкодити, допомагають Вам. Вони не знають про цей план, зате Ви про нього знаєте, тому подумки чи навіть вголос щиро побажайте їм щастя, адже ці люди Вам допомагають. Поступово завдяки цьому методу Ваше довкілля покращиться і стане більш дружелюбним, тому що Ви стали такими.

Крім того це дослідження яскраво показує, якщо ви вже вирішили боротися, боріться у повну силу і йдіть до кінця, адже тільки 3% людей будуть тими суперниками, що боротимуться до останнього. Інколи боротьба є єдиним способом і до неї варто вдаватися, але лише після того, коли всі інші способи взаємодії вичерпані, примінення методів боротьби допустиме лише в короткому періоді. Є два способи реагування на боротьбу: або боротися, або втікати. Все решта їхні різновиди.

-Які теорії щодо взаємовідносин між людьми заслуговують на вашу думку найбільшої уваги?

Можу рекомендувати усім для ефективної взаємодії з різними людьми ознайомитися з теорією Клера Грейвза «Спіральна динаміка», я про неї вперше почув 2 роки назад від Мерелін Аткінсон, Президента Міжнародного Еріксоновського Університету на тренінгу тренерів у Києві.

Розвиваючи концепції ієрархії людських потреб А. Маслоу, в другій половині минулого століття видатний психолог К. Грейвз, обробивши величезну кількість експериментальних і статистичних даних, сформулював дивовижну модель системи людських цінностей. Його роботи були розвинені Доном Беком і Крістофером Кованом, які побудували на їх основі ціле новий напрям у соціопсихології, яку вони назвали «Меметика» або Спіральна Динаміка. В даний час Спіральна Динаміка захоплює живий інтерес не лише науковців, а й політиків, бізнесменів, педагогів та ін, які знаходять її зручним інструментом для аналізу і вирішення багатьох практичних завдань, пов'язаних з управлінням і навчанням. У нас з цією теорією знайомляться тільки тепер.

У системі Грейвза є сім рівнів (кластерів) цінностей, які розташовані в порядку виникнення основних питань чи проблем, які виникають перед людьми в процесі розвитку . Ось докладний опис кожного з рівнів:

1. Перший рівень існування (Бежевий) - Виживання

На цьому рівні людина мотивований тільки періодичними імперативними психологічними потребами. Він прагне знайти стабільне задоволення потреб свого тіла. Цей рівень існування відмінно підходить для виживання виду, однак сьогодні майже не зустрічається сьогодні, за винятком рідкісних випадків розумового недорозвинення, повної дисоціації (як, наприклад, у вуличних бродяг) чи в інших патологічних випадках.

2. Другий рівень існування (Фіолетовий) - Духи предків

На цьому рівні людина прагне до соціальної (племінної) стабільності. Вона активно захищається від життя, яке не розуміє. Вона вірить, що життя її племені є абсолютно природним і єдино правильним, і вона рішуче його відстоює. Вона живе, орієнтуючись на тотеми і табу.

3. Третій рівень існування (Червоний) - Боги сили

 

На цьому рівні виявляються грубий індивідуалізм і затвердження себе; тут можна використовувати термін "макіавелівський". Це той рівень, на якому "сильний завжди правий". Тут агресивно виявляється бажання володіння - більш відкрито і безсоромно з боку імущих, і більш приховано і виверткий з боку незаможних. Ті, хто мають справу з людьми з мотивацією "червоного" типу, повинні вдаватися до погроз, явним проявам сили або дуже сильним цілям, щоб спонукати цих людей до дії.

4. Четвертий рівень існування (Синій) - Сила правди

На цьому рівні людина розуміє, що життя в цьому світі не дає тільки насолоду, а також бачить, що для кожного класу людей існують визначені правила. Дотримання цих правил є тією ціною, яку людина повинна платити за довге життя. Люди цього типу зазвичай приймають якусь догматичну систему, часто релігію. Це люди, які вважають, що треба жити за заповідями, відповідно до букви закону і т.д. Вони працюють найкраще за наявності жорсткого набору правил, як, наприклад, військовий статут.

5. П'ятий рівень існування (Оранжевий) - Жага успіху

Люди з помаранчевими цілями хочуть опановувати світом через пізнання його секретів, а не через прояви грубої сили (як на червоному рівні). Вони вважають, що той, хто опинився на вершині в житті по-справжньому цього заслуговує, а тим, хто зазнав невдачі, доля призначила підкорятися деяким обраним. Вони переконані, що вони довели свої виняткові здібності і заслуговують визнання й поваги за те, чого вони змогли добитися. Помаранчеві люди схильні до деякого догматизму, але при цьому вони прагматичні, і якщо вони знайдуть щось, що працює краще, вони змінять свої переконання.

6. Шостий рівень існування (Зелений) - Взаємовідносини

На зеленому рівні цінностей для людей головними є стосунки з іншими людьми і зі своїм внутрішнім Я. На відміну від помаранчевої групи, людина шостого рівня менше думає про матеріальні надбання чи владу і більше думає про те, як викликати любов чи симпатію інших людей. Вони готові відповідати тому, що інші люди вважають правильним чи корисним. Вони люблять бути разом з групою, небезпека полягає в тому, що вони настільки втягуються у групове прийняття рішень, що можуть домагатися дуже невеликих результатів.

7. Перший рівень Буття (Жовтий) - Потік гнучкості

Перший рівень Буття дуже сильно відрізняється від попередніх рівнів існування, говорить Грейвз. Тут людина, перебуваючи на своїй нескінченної спіралі, знову починає фокусувати увагу на зовнішньому світі і на своїй силі в ставленні до цього світу, і при цьому припиняються її занепокоєння з попередніх рівнів. Тут вона стає по-справжньому суспільним індивідуумом і перестає бути конкурентною. Вона починає бачити взаємну залежність всього у Всесвіті. Вона використовує знання, накопичені на шляху своєї першої сходинки, щоб знову системно вибудувати свій світ.

8. Другий рівень Буття (Бірюзовий) – Порядок у хаосі

За часів Грейвза дуже рідко зустрічалися люди бірюзового рівня. У 21-му столітті їх стало набагато більше, коли люди стали серйозно займатися питаннями глобального виживання, визнаючи цінність всіх і всього. Їх виділяє особливу парадоксальне дослідження свого внутрішнього світу. Вони відносяться до нього як до нової іграшки. Але хоча вони і грають з цим, вони чудово усвідомлюють, що ніколи не дізнаються, який же остаточний сенс їх внутрішньої сутності. Грейвз сказав, що цю ідею найкраще ілюструє поема Д. Лоуренса "Terra Incognita".

Любомир Бованько: «У мене був випадок, коли один чоловік, до якого я прийшов домовлятися про рекламу, сказав: «Ти взагалі нічого не розумієш у тому, що пропонуєш…»

– Любомире, а які спогади у Вас залишилися про дитинство? Що Вам найбільше запам’яталося?

– Чесно кажучи, я б ніколи не хотів повернутись у дитинство. Я ріс у дуже строгій атмосфері, часто батько мене виховув ременем, завдяки тому нині, коли я уже сам батько, я знаю, як не варто поводитися з дітьми (сміється. – Прим. авт.). У школі мені дуже подобалися предмети історії, літератури. У старших класах я був хуліганом. Моїй мамі доводилося вислуховувати скарги від різних учителів. Доходило й до того, що кілька разів мене хотіли вигнати зі школи. А от, що я дуже любив, – то це читати і займатися спортом. Ще у 6 класі я зайнявся карате. Ми навчалися по книжках, випробовували різні прийоми. Потім у мене з’явився друг, воєнний офіцер, який служив у гарячих точках і був натренований, то ми відпрацьовували різні прийоми і методи з ним.

– Любомире, а що було згодом? Як Ви почали працювати у газеті «Експрес»?

– Одного разу я побачив оголошення у газеті «Експрес», що набирають на роботу рекламних агентів. Тоді мені було 24 роки. На початках було дуже складно, мені мало що вдавалося. Я змушений був знаходити спільну мову з людьми, і згодом з’явилися перші успіхи. Я пригадав такий випадок на початку моєї роботи в «Експресі», коли одного разу я прийшов домовлятися про рекламу до голови правління великого заводу. Я йому пропонував бартерну операцію, тоді це було поширено, а відповідь одержав дуже неочікувану: «Ти взагалі нічого не розумієш у роботі, яку виконуєш. Скільки ти працюєш?». Я відповів, що три тижні. Тоді він сказав: « Ну тоді все нормально. Усі ми колись починали. Давай я поясню тобі як це все зробити.» Хтось інший міг би просто вигнати мене тоді в тришиї. Я дотепер вдячний йому за допомогу і урок як відноситися до початківців. Буквально через рік моя робота вже давала найкращі показники. І дотепер у мене в «Експресі» найкращі показники у продажах, хоча й займаюся приватним бізнесом і багато відпочиваю

– Як Ви знаходите на все час на роботу в медіа-корпорації, у власному бізнесі, а також на cім’ю і ще при тому встигаєте відпочивати, подорожувати і займатися спортом?

– Я для цього користуюся правилом Вільфредо Паретто 80/20, яке доводить, що 80% наших дій дають 20% результатів і 20% дій дають 80% результатів. Тому я концентруюся на найважливіших справах, найцінніших клієнтах. Я постійно задаю собі запитання які 20% моїх справ дадуть максимум результатів і які 20% справ можуть створити мені збитки чи проблеми. Відповідно до цього правила, якщо робочий день складає 8 год. якщо підійти правильно до процесу цю роботу можна виконати за 2-3 години, якщо займатися найважливішим. Також я задаю собі постійно запитання «Які непотрібні справи я роблю, щоб уникати важливих?», а також «Що в даний момент я можу зробити найважливішого?».

Але найголовніше питання, яке я нещодавно почав собі задавати, після того як прочитав книгу Тіма Феррісса «Як працювати по чотири години в тиждень» і яке рекомендую усім: «Якби мені заборонив лікар займатися роботою більше ніж 2 години в день, що би я робив?» і ще краще запитання «А якби лікар дозволив мені займатися роботою лише 2 години в тиждень, чим би я займався?» Більше не означає краще, я давно відмітив для себе, що перед відпусткою за тиждень роблю більше, ніж звичайно за місяць.

Крім того я використовую Закон Паркінсона, який говорить, що робота займає стільки часу, скільки на неї відведено. Відповідно навіть просту справу можна розтягнути на тиждень, а можна зробити за годину, якщо повністю на ній сконцентруватися і поставити обмеження в часі

Любомир Бованько: «Люди часто зверталися до мене за порадами»

– Любомире, а що було згодом? Як Ви почали займатися власним бізнесом»?

– Згодом я записався на бухгалтерські курси. Потім склав іспит на права водіння авто. Потім вступив у «Львівську політехніку» на факультет «Економіка та менеджмент» на вечірню форму навчання.

Можна сказати, що життя само привело мене до цього. Працюючи в «Експресі», я стикався з тим, що фірми хочуть іншого виду реклами, тобто рекламу на радіо, рекламу на ТБ, але не було можливості це забезпечити. Для однієї фірми якось я придумав ролик на радіо. Потім сам же його і начитав. Потім для фірми, яка займалася лікувальними чаями, моя мама придумала рекламний віршик. . Я зареєстрований як приватний підприємець з 2000 року. У 2002 році ми з товаришем відкрили ТзОВ. Мій товариш на той час уже займався також власним бізнесом по рекламі, колись він стажувався у мене в «Експресі», а потім зайнявся «вільним плаванням». Він знав, що я талановитий рекламіст, з великою клієнтською базою тому довго вмовляв мене про спільну фірму, так як бачив у цьому перспективу для себе

– Любомире, а що було потім?

– Зареєструвавши компанію, ми стали співвласниками – 50% на 50%. Пам’ятаю, тоді ще один досвідчений юрист, що допомагав регіструвати ТзОВ сказав: «Я бачив афганців, які під час війни один одного з-під куль витягували. А коли довелося ділити гроші, то не могли поділити. Не робіть 50 на 50. Хтось має бути головним». У нас виникла трохи інша ситуація: ми не могли поділити не так гроші, як керівництво. Ми по-різному бачили кожну проблему та її вирішення. І врешті-решт я вийшов із цієї компанії.

– Як складалося Ваше життя потім?

– З цього часу я веду підприємницьку діяльність. Паралельно я ще закінчив юридичний факультет у Міжрегіональній академії управління персоналом, а згодом і психологічний факультет.. У роботі дуже важлива психологічна складова. Уміння налагодити контакт, уміння подати себе і свій продукт, сформувати довірливі відносини.

У 2007 році стартує консалтингова компанія «Корисні поради», спочатку це були в основному рекламні послуги, потім я запустив послуги агентства нерухомості, а два роки тому також тренінгові-консультаційний центр «Технології Успіху».

Я проводжу професійні тренінги з підготовки тренерів-консультанті, маклерів та рекламних агентів, є VIP-програма і персональна програма. Нині я проводжу спеціалізовані тематичні тренінги та консультую людей і організації, котрі прагнуть більше заробляти, а також покращити й урізноманітнити взаємовідносини як на роботі, так і в особистому житті.

На сьогодні працюють усі три напрямки: агентство рекламне, агентство нерухомості та тренінгові-консультаційний центр.

– А звідки така назва? Чому саме «Корисні поради»?

–Якось так вийшло, що люди часто зверталися до мене за порадами і по рекламі, і по нерухомості (я вже на той час мав великий досвід у купівлі-продажу нерухомості) і по страхуванню (я колись активно співпрацював зі страховим посередником «Євролайф»), і по різних психологічних моментах і щодо тренінгів продаж, для своїх працівників знайомі підприємці запрошували мене для тренувань персоналу. Тому я на комп’ютері спеціально створив для таких цілей папку, яку назвав «Корисні поради». . Потім так назвав фірму і за регістрував торгову марку, так як назва мені сподобалася.

Любомир Бованько: «Немає вічних ворогів, немає вічних друзів, є вічні інтереси»

– Любомире, а чи можете Ви об’єктивно оцінити себе як керівника?

– Мені більше подобається демократичний стиль керування. Хоча іноді бувають випадки, коли я можу бути дуже жорстким. З людьми треба бути різним. Багато що залежить від підбору людини. Головне – на початках не помилитися в людині. Треба працювати з людьми, які заслуговують на довіру. А також створити працівникам такі умови, щоб їм не хотілося красти чи обманювати.

– Любомире Ігоровичу, скажіть, будь ласка, як ви ставитеся до ризиків у бізнесі?

– Взагалі нічого не буває без ризику. Але не варто плутати ризик з безпечністю.

Варто прораховувати декілька сценаріїв розвитку подій. Хоча які б дослідження не проводили б люди, як би не прораховували все одно ризик залишається. Поки не почнеш не знатимеш. Варто концентруватися не на тому як не програти, а як виграти.

Також я виробив для себе принцип, якщо все прорахував, вкладаєш зусилля, але справа не йде, отже, це не моє. Не варто вести запеклу боротьбу за справу, яка не вдається. Є багато випадків, коли навіть саме життя дає підказки. Коли одні двері закриваються, відкриваються інші. Просто треба вміти вчасно їх розпізнавати такі сигнали і керуватися ними. Також не варто вирішувати серйозні справи, коли поганий настрій, коли людину мучать душевні переживання, коли у неї сталося щось погане.

– Любомире, а чи не боїтеся Ви необдуманих рішень? Як зробити правильний вибір?

Щоб прийняти правильне рішення важливо правильно сформулювати кінцевий позитивний результат. Є так звана теорія рішення винахідницьких задач, що вивчає як приймати найкращі рішення і робити винаходи ( рос.ТРИЗ), автором якої є видатний російський вчений Альтшуллер, що працював під псевдонімом Семен Альтов. Згідно цієї теорії варто придумати, що буде ідеальним кінцевим результатом, а також щоб система було вигідно самій робити його, або за мінімального втручання в процес. Наведу такий класичний приклад. Фірма «Рібок» зіштовхнулася з проблемою краж взуття на своїх заводах в Сінгапурі і в Гонконгу. Жодні репресивні чи мотиваційні заходи успіху не мали. Красти продовжували.

Формулюємо ідеальний кінцевий результат( ІКР). Система сама має виконувати результат – щоб не крали. І ось рішення правий кросівок роблять у Сінгапурі, а лівий у Гонконзі. Все, система сама слідкує за тим, щоб не крали. Красти стало не вигідно.

Взагалі швидкі рішення завжди кращі ніж зволікання. Тому інколи важливо прийняти будь-яке рішення ніж ламати голову над ідеальним. Адже його просто може не бути. Як правило, в результаті будь якого рішення щось втрачається і щось набувається. А приорітети рекомендую виставляти згідно своєї системи цінностей, що навіть важливіше ніж вигода.

.– А чи здатні Ви на все заради грошей?

Гроші у моїй системі цінностей займають не перше і не останнє місце. Відповідно віддаватиму перевагу тому, що веде до більший цінностей. Як от свобода, почуття власної гідності, гарні взаємовідносини з сімєю та інше.

Гроші стоять на першому місці коли їх зовсім не має. Тому важливо їх мати, щоб вони не стали найбільшою цінністю

–– Любомире, а чи є у Вашому житті щось таке, щоб Ви змінили, якщо була б така змога?

– Я б краще в школі вчився. Інколи стикаюся з тим, що немає достатніх знань у точних науках. І ще я б раніше почав займатися бізнесом. А так я ні про що не жалію. Моє життя цілком мене задовольняє.

– Ваша найбільша поразка та досягнення?

– Поразки? Помилки були, а от поразки. Інколи я не вигравав, але програють тільки ті хто здається. Я не здаюся, коли не виграю то шукаю виходи, «викручуюся». Часто буває, що через проблему починаються найбільші звершення, як каже приказка «Найтемніша ніч перед світанком». Тому раджу не робити поспішних висновків усім і навіть в проблемах шукати нових можливостей для самореалізації

А щодо досягнень, то найбільшим моїм досягненням є моя сім’я: жінка, що є для мене найкращим другом і два сина-школяра і спосіб життя, що ми ведемо. Ну і звичайно,моїм великим досягенням є те що можу собі дозволити бути достатньо незалежною людиною.

– Любомире, кажуть, що у бізнесі не може бути друзів. Яка Ваша думка щодо цього?

– Мені дуже подобається висловлювання Черчіля: «Не має вічних ворогів, немає вічних друзів, а є вічні інтереси».. І є гарна народна приказка, що краще дружба заснована на бізнесі, ніж бізнес на дружбі.

Варто розділити цінності таких трьох граней життя: бізнес, дружба та взаємовідносини з соціумом. Основна цінність у бізнесі – це вигода, а у дружбі – це альтруїзм. А соціум вимагає подібності. Якщо цінності перенести з одної грані в іншу, вийде крах. Не варто плутати всі ці галузі. Тому не варто нічого поєднувати і псувати дружбу хоча б тимчасовим, але бізнесом.

– Любомире Ігоровичу, а які поради Ви могли б дати тим, хто хоче розпочати власний бізнес, але вагається?

– Людина, яка на початку бізнесу думає, що це важка праця, яка не принесе прибутку, то так і буде. Задайте собі запитання: «Чи принесе сьогоднішня роботе мені той спосіб життя, який я хочу? Чи можу я на цій роботі втілити свої мрії?» Якщо ні шукайте інших можливостей. Адже хто шукає, той знаходить. І в першу чергу варто шукати не вигоди, не задоволення, не радощів, чи безпеки, і навіть не щастя, а шукайте надхнення, знаходьте ті види діяльності, що вас по спражньому захоплюють. Той хто скучає, той помирає заживо. А той хто працює із захопленням і натхненням не працює, а розважається, тільки такі люди є щасливими і справжньому успішними

. Коли до роботи ставитися з ентузіазмом – це різко покращує наше життя. «Життя відноситься до людини так, як людина до життя», як висловився Джек Кенфілд.

– Секрет успіху Любомира Бованька?

– Колись я думав, що у наполегливості. Тепер думаю по іншому – гармонія зі своїм внутрішнім світом. Життя саме підказує певні напрями, певних людей, певні зусилля.

КОРОТКЕ ДОСЬЄ:

ДАТА І МІСЦЕ НАРОДЖЕННЯ: 8 січня 1974 року.

СІМЕЙНИЙ СТАН: одружений, виховує синів 6 і 8 років.

ОСВІТА: 4 вищих (педагогічна, економічна, юридична, психологічна)

ВІДПОЧИНОК: зимою гірські лижі , літом – рафтінг, туризм і море

УЛЮБЛЕНІ КНИГИ: Тім Феррісс «Як працювати по чотири години в тиждень.»

Дэвид Д. ШВАРЦ «Мистецтво мислити масштабно»

СПОРТ: легка атлетика, вело туризм, рафтінг, культуризм, плавання

УЛЮБЛЕНА МАРКА АВТО: РЕНО

УЛЮБЛЕНА ЦИТАТА: « Эксперт – це людина, що здійснила всі можливі помилки в дуже вузькій області» Нільс Бор (1885- 1962), датський фізик, лауреат Нобелівської премії 1922р.

Підготувала Наталія РИБАЧОК

 


(Ця стаття вийде у журналі «Порадник» 20.01.2011р.)

 ДО УСПІХУ – З ЛЕГКІСТЮ

 Побутує думка, що для того аби домогтися успіху треба багато і непосильно працювати, дуже багато вчитися, відмовлятися від радощів життя і тоді колись в далекому і світлому майбутньому успіх прийде. Чи це справді так? «Пораднику» розказує бізнес-консультант, психолог, керівник консалтингової компанії «Корисні поради» та тренінг-центру «Технології Успіху» Любомир Бованько.

 -- Пане Любомире, чи дійсно це так, щоб добитися успіху треба докладати титанічних зусиль і треба бути дуже вольовою людиною?

 Насправді це твердження є далеким від істини. Адже ми знаємо багато вольових і цілеспрямованих людей, які дуже багато працюють та чомусь справи у них ідуть не дуже добре. А з іншого боку всі ми знаємо чимало таких собі везунчиків, що живуть собі прекрасно, особливо нічим не переймаючись, багато відпочивають, живуть легко і щасливо, в той же час роблять серйозні справи, все у них ніби відбувається само собою, без особливих зусиль, боротьби чи важкої титанічної праці.

 Чим же відрізняються перші від других?

 Більшість з нас щиро вірить, що головне мати цілі і бажання їх втілювати, а ще якщо помріяти і уявити позитивний результат, то ось, мовляв закачаю рукава, буду активно діяти і все збудеться. Та чомусь часто буває навпаки, бажання не збуваються, не дивлячись на титанічні зусилля.

 Людина важко працює, багато накопичує інформації, а результати мізерні, або інколи ще й відємні.

 Любомире Ігоровичу, то що є причиною цього і як це можна змінити?

 Можуть бути декілька причин цього: негативні переконання, одержимість результатом, низький рівень усвідомленості, сумніви у намірах та неправильна реакція на негативні події.

 Часто буває, що людина своїми діями наслідує більш успішних людей, але не добивається в цьому успіхів, не змінивши своїх вірувань і переконаннь, адже кожна дiя є лише вершиною айсберга. За кожною дiєю стоїть цiлий ряд переконань. Якщо у людини в життi щось не йде це ознака того, що за дією людини стоять певні негативнi переконання.

 - Пане Любомире, поясніть будь ласка, що Ви маєте на увазі?

  -- Це, наприклад, такі переконання як: «Все що я роблю менi дається тяжко. Людині людині - вовк. Не обманеш - не проживеш. Чесно заробити не можна» і т. д. Коли людина вірить в такі переконання жодні дiї протилежнi цим переконанням не спрацьовують. Варто змiнити тезу на антитезу: «Менi все дається легко i швидко, мене отчують дружелюбнi люди, вони покращують моє життя. Я чесно i легко заробляю.» Ці позитивні твердження називають афiрмацiями. Їх варто записати і тривалий час багаторазо повторювати, тим самим препрограмовуючи свою підсвідомість.

 Ще однією причиною може бути одержимість результатом.
А чим же погано прагнути досягнути результату?

 В кожного повинна бути записані цілі. Без цілей не можливий розвиток. Але варто зрозуміти, що ці -- це є наші слуги, а не ми їхні. Якщо ваші цiлі не приносить вам задоволення i щастя, то може варто змiнити їх?

 Важливо мати сильні бажання, але не мати особливої потреби у їх здійсненні. Тобто я хочу, але я не потребую, якщо не збудеться, то переживу. А якщо людина виражає своє бажання як конче необхідну потребу, це вже не бажання, а ідол.

 Якщо ціль стає для людини ідолом, то ціль, або сама людина починає руйнуватися. Також, якщо людина прагне щось зробити ідеально, як правило, з такого наміру нічого не виходить.

 Любомире Ігоровичу, а що означає низькій рівень усвідомлення?

 Низький рівень усвідомлення свого життя також може бути причиною негараздів. Слід відрізняти знання від усвідомлення. Знання це інформація про щось. А усвідомлення це знання, яке реалізовано в дії, яке пропущено через власне преживання. Надзвичайно важливим є баланс між знанням і усвідомленням, між свідомою компетенцією і навиком.

 Знання, які не використовуються є шкiдливими. Адже набагато важливiше вмiти використовувати iнформацiю, а не лише її, як губка вбирати. Приміром, як в притчі про велосипед. Двом чоловікам подарували по велосипеду. Один сів і поїхав. А другий почав читати книжки про велосипед, дивитись передачі, про те, як велосипед змайстрований, а на велосипед так ще й не сів, все готується і чим більше готується, тим все важче сісти і поїхати, дуже страшно, попробуй всі ці теоретичні знання згадати і при цьому, ще й їхати))). Подумайте, дії якого чоловіка вам ближчі?

 Один з моїх наставників і мій колега знаменитий тренер успіху Микола Латанський виділяє чотири стадії усвідомлення людини свого життя: 1)cудженя і осудження – найнижчий рівень усвідомлення, що притаманний найбільш примітивним людям, які на все, що навколо відбувається прагнуть навішати ярлик своєї оцінки. Цей рівень усвідомлення є реактивним і енергозатратним, людина бореться з навколишнім світом нав’язуючи свій світогляд. «Не суди і не будеш судимий», як вчить християнська мораль.

 2)прийняття – все що відбувається в житті людина приймає, бо розуміє нічого випадкового не буває. Все що є в житті викликано попередніми думками та вчинками. Пасивний спосіб реагування.

 3)визнання – визнання всього, що відбувається в житті, як варіанту наближення до мети. «Все що з’являється у Вашому житті, наближає Вас до Ваших цілей”, як сказав відомий консультант особистісного розвитку Боб Проктор.

 Все що відбувається, навіть негативні події, такі як хвороби, чи втрати, сприймаються з вдячністю. Наче частина плану, щодо просування до обраної мети. Проактивний спосіб реагування

 4) Спостереження – це поєднання проактивної і пасивної стратегії. Повна присутність у теперішньому, без оцінок і ярликів, з вдячністю і визнанням зчитування інформації по слабких сигналах і на основі цього прогнозування майбутніх сценаріїв розгортання подій і вибір найоптимальніших стратегій дій.

 Любомире, що це означає, можна трохи докладніше?

 Є три види реакцiї людини: -- пасивна (прийняття того, що сталося, вiдбулося);

 - реактивна ( вiдбулося - зразу активно вiдреагував);
-- проактивна (заздалегідь приготувався, по слабких сигналах виявляє тенденцію, передбачає декiлька варiантiв сценарiю розвитку подiй і вибір найкращої стратегії)

 Зверніть увагу, якщо в життi ви починаєте щось губити, щось втрачати, те що берете в руки несподівано падає чи ламається. Вам трапляються агресивно налаштовані люди, зриваються справи. Ви забуваєте про важливi зустрiчi. Однозначно за цими слабкими сигналами пiдуть серйознi втрати. Такі події це сигнал переглянути своє життя, перестати порушувати закони, які релігії називають заповідями, перестати боротися з життям, адже далi прiрва. Навчитесь реагувати вчасно на такі події і результат буде іншим.

 І навпаки є позитивні сигнали, які показують, що ви знаходитеся в гармонії з життям. Ви постiйно щось знаходите, вам постійно у всьому щастить, самi собою вирішуються проблеми, вороги якимось чином вас перестають зачіпати, з’являються помiчники. Цi слабкi сигнали показують, що ви навчились жити в гармонії і більше не треба боротися, все наче стається само собою.

 Тільки 4 стадія усвідомлення життя – спостереження дозволяє в повній мірі зчитувати інформацію по слабких сигналах і добиватися успіхів у всіх життєвих починаннях, завдяки вибору найкращих сценаріїв. Людина знаходиться, як кажуть метафізики і парапсихологи у стані «потоку», саме життя допомагає таким людям.

 Що ще заважає людям з легкістю здійснювати задумане?

Як було сказано вище, дуже важливо не мати сумніву у своїх бажаннях. Прийняв рішення, що дійсно цього хочеш і більше ніяких - «Чи варто? Чи зараз? А що з цього вийде?»

Це так званий постулат, рішення без сумніву- «Хай так буде!». Коли є постулат, тоді з'являється намір, тобто постійна нав'язлива думка про дію. Людина думає як це здійснити. Після цього варто подбати про план, а вже потім почати діяти і обов’язково варто звертати увагу, як ці наші дії відбиватимуться на навколишніх людях, які будуть, так би мовити, «круги на воді»

 --Пане, Любомире, а що означає неправильна реакція на неприємні події?

 - Будь-яку, навіть неприємну подію треба навчитись робити корисною для себе. Так, часто ми не можемо змiнити подiї. І єдине над чим ми маємо повний контроль і владу - це наша реакцiя на цю подiю. А це означає, що ми можемо трактувати по різному один і той же результат і відповідно змінити вплив цього результату на нас.

 Якщо ми проаналізуємо своє життя, то можемо прийти до висновку, що нашим найбільшим перемогам і звершенням часто передували негативні події і проблеми. «Можна програти битву, але головне виграти війну», як каже народна мудрість.

 Аналізуючи своє життя вiддавайте перевагу питанню не «Чому?», а «Що? i як?» Не «Чому я такий бiдний, нещасний? Чому я така нещаслива?»

  А замініть питання «Чому?» на запитання «Що? i як?» Приміром: «Що я можу зробити, щоб бути багатшим і щасливішим? І як менi це зробити

 Якщо щось не виходить, варто поставити собі запитання: « Що я роблю не так? З ким я борюся? За що я тримаюсь? Від чого мені варто відмовитися, чого варто позбутися?»

 Томас Леонард, якого називають батьком коучингу, переконує: «тiльки 10% успіху залежить вiд знань i вмiнь. Зате 40% від способу мислення і аж 50% вiд середовища. Причому середовище варто розглядати дуже широко. Сюди входить їжа, яку найчастіше споживаємо і місця де найчастіше буваємо, і взаємовідносини, які підтримуємо, і духовнiсть чи аморальність, і інформація, яку найчастіше отримуємо і накопичуємо, і наші фінансові справи, і мережа наших соціальних контактів, і головне наші вірування, переконання і цінності. Якщо ми сформуємо оточення, яке нас просуватиме вперед, то успiх прийде легко і ніби сам собою і навпаки, якщо наше середовище і спосіб мислення не сприятиме нашим звершенням, тоді жодні титанічні вольові зусилля і знання не допоможуть.

Розмову вела Оксана Мокрієнко

 

 

 



(Стаття, що виходила в діловому журналі «Власний бізнес» 10 січня 2011р.)

 

 Любомир Бованько:
«ГРОШІ - ЦЕ ЕФЕКТИВНА КОМУНІКАЦІЯ»

 

Уміння поводитися з людьми – це товар, який можна купити,
так само, як ми купуємо цукор чи каву...
І я заплачу за таке уміння більше,

чим за все інше на світі.
Д. Рокфеллер

 

     Не легко заробити гроші, зберегти їх – ще складніше. І річ не в тім, що ми неекономні чи не вміємо заробляти, а в нашому невмінні платити самому собі. Чомусь ми звикли судити людей за їхніми матеріальними статками. І мало того, що осуджувати, так ще й наділяти ярликами, що раз багатий, то значить або вкрав, або обманув когось, або вбив. Такі думки часто зводяться до абсурду. Чомусь мало хто задумується над тим, що не всі використовують такі методи. Мабуть простіше сказати: «А він багатий, значить такий-сякий», аніж задуматися про те, якби заробити гроші або, принаймні, досягнути чогось доброго у своєму житті.

 

Наш співрозмовник Любомир Бованько, власник консалтингової компанiї «Корисні поради», керівник рекламного відділу одного з найбільших українських медіа-холдингів, автор тренінгової системи розвитку "Технологiї Успiху", успiшний бiзнесмен з 12-тирiчним досвiдом роботи в рекламi, страхуваннi, нерухомостi, консалтингу, який на власному життєвому досвіді довів, що уміє поводитися з грошима і здійснювати задумане.

 

Любомир Бованько проводить спеціалізовані авторські тренінги та консультує людей і організації, що прагнуть більше заробляти, а також покращити і урізноманітнити взаємовідносини як на роботі, так і в особистому житті.

 

– Любомире, Ви багато розповідаєте про успіх, радите, як кардинально змінити своє життя на краще, набратися впевненості у собі та власних силах тощо, а як Ви ставитеся до грошей? Яке місце вони займають у Вашому житті?

 

– Я вважаю, що гроші – це оцінка ефективної комунікації. Власне, гроші є тим еквівалентом, який показує, наскільки ми вміємо ладнати з людьми. Це оцінка наших соціальних здібностей, нашого вміння налагоджувати контакти з іншими. Тому я ніколи не ставив гроші за основну мету власного життя. Я знаю багато прикладів, коли є гроші, але немає ні щастя, ні здоров'я, ні взаємовідносин.

 

– Любомире, відома Ваша теорія про «трьох китів», на основі якої Ви часто базуєте власні тренінги. Яке вона має пояснення?

 

Усе людське щастя тримається на трьох китах. Це – здоров'я, взаємовідносини і матеріальний добробут. Якщо чогось одного немає, то життя не можна назвати гармонійним, бо відчувається брак, нестача, яку необхідно чимось заповнити. Наприклад, людина не має здоров'я, але має все інше – то рано чи пізно всі ці компоненти стануть непотрібними, бо без здоров'я важко буде заробляти гроші, формувати гармонійні відносини, утримувати сім’ю тощо. Інший випадок – людина має міцне здоров'я, у неї дорогі автомобілі, житло, процвітаючий бізнес, але у неї проблеми у взаємовідносинах в особистому житті. Це також погано, бо рано чи пізно це відіб’ється і на здоров’ї, і на бізнесі. У мене є один знайомий підприємець, котрий досягнув великого успіху в бізнесі, але познайомився з однією дівчиною, яка вела абсолютно аморальний спосіб життя. Він ходив із нею по барах, дискотеках, вживав багато алкоголю, витрачав на неї гроші, проводив «розбірки» з її багаточисленними діючими і потенційними коханцями ))) і як наслідок, згодом втратив бізнес, так як всю свою енергію і час витрачав намарно. Коли одумався, було уже неможливо щось налагодити.

 

Ще один приклад: у людини може бути все добре і в особистому житті, і зі здоров’ям, а от гроші заробити вона не може. Усі ці компоненти взаємопов’язані. І якщо обвалюється якийсь один із них, то поступово руйнуються всі інші. Коли немає фінансового забезпечення, згодом почнуться проблеми в особистому житті і зі здоров'ям. Тому заробіток напряму залежить від здоров'я, енергетики, сім’ї, друзів.

 

– А як бути тим, хто не вміє поєднати ці три кити?
- Є так зване коло коучингу, де ми замальовуємо різні сторони нашого життя. Ми малюємо коло і розділяємо на вісім частин, в кожній частині записуємо якусь грань нашого життя, наприклад: сім'я, друзі, здоров'я, гроші, відпочинок, кар'єра, майно, самореалізація. Скажімо, якщо людина має хороший фінансовий результат, у неї міцне здоров'я, але у неї погані взаємовідносини, вона має подумати, як взяти ті ресурси з тої грані життя де є надлишок, і направити їх туди, де є найгріші результати.

 

Томас Леонард, якого називають батьком коучингу досліджував, чому одним людям щастить у житті, а іншим – ні. Є люди, які мають і ціль у житті, і волю. Стараються. Працюють, а їм не щастить і все. А інші, здається, і часу витрачають не так багато на роботу, а результат кращий. Він сказав, що сила волі – це спосіб досягнення успіху минулого століття. Це як вимикач – поки ми тримаємо палець на вимикачі, світло горить. Ми відпустили палець – світло згасло. Так і тут – поки ми тримаємо якусь справу у полі зору – результат є. Він порадив робити трохи по-іншому. За його словами, тільки 10% успіху залежить від знаннь й уміння людини.

 

Адже ми знаємо багато людей, які у школі погано вчилися, а досягнули успіху і в кар’єрі і в особистому житті. Натомість ті, хто позакінчували школи чи ВНЗ з золотими медалями чи червоними дипломами, дуже часто нічого особливого собою не представляють.

 

Любомире, а що є найважливішим?

 

Згідно дослідженнь Томаса Леонарда успіх на 40% залежить від способу мислення і 50% – від того середовища, у якому живете та перебуваєте. Відповідно найважливіше це те, ким і чим ви себе оточуєте і як ви мислите. Нами керують звички, а переконання це звичка мислити певними шаблонами.

 

Середовище – це не лише люди і й ті предмети, якими ми себе оточуємо, це значно ширше поняття. Це інформація, яку регулярно отримуємо (надзвичайно важливо, що ви читаєте, які передачі переглядаєте, яку інформацію вишукуєте і накопичуєте), це і природа, де ми найчастіше буваємо, це їжа, яку ми споживаємо, порядок чи безлад навколо нас на роботі і дома, наш зовнішній вигляд, стан автомобіля і всієї техніки, одяг, друзі, мережа наших контактів, взаємовідносини з іншими живими істотами і навіть наша духовність чи аморальність...

 

Відповідно, якщо ви поступово формуєте той спосіб мислення і світогляд, який мають успішні люди, а це 40% успіху, а також поступово знаходите і створюєте для себе сприятливе оточення – 50% успіху, тоді звершення і досягенння самі приходять у ваше життя і успіх досягається без героїчних вольових зусиль, а необхідні знання і вміння (10% успіху) поступово приходять у ваше життя, відповідно до вашого середовища і способу мислення. Якщо ж навпаки ваше середовище неспрятливе, а ви самі слабо вірите у свої сили, тоді ніякі вольові зусилля і знання не допоможуть.

 

«Ваш заробіток є середньоарифметичним до заробітку тих п'яти людей, з якими Ви найбільше спілкуєтеся», – як сказав Бодо Шефер, знаменитий німецький фінансовий консультант.

 

– Любомире, то що нам найбільше заважає заробити гроші?

 

Наша нефективна внутрішня комунікація, той внутрішній діалог, що людина веде сама з собою. Неправильні запитання до самого себе. Простий приклад - щось не вдалося і тут починається: «Чому я такий не везучий?», «Чому іншим усе вдається?» іт.д іт.п.. А варто було б задати запитання «Що я можу навчитися?», «Яку вигоду я можу отримати з того, що сталося?» . Чи навіть - «Що смішного є у даній ситуації?»

 

Величезну роль у цьому відграють власні переконання. Процитую свого колегу, Миколу Латанського, знаменитого тренера особистого росту: «Переконання як вітер, їх не видно, але видно результати їхньої діяльності». Прекрасне висловлювання.

 

Якщо жінка думає, що всі чоловіки – «козли», вона обов’язково притягне «козла». Навіть якщо він і не буде «козлом» – зробить його таким. Так і тут: якщо говорити, що гроші уже похапали багачі, що не можна уже заробити, то так і буде. Не можна заробити і довго втримувати гроші з такими життєвими настановами, а тим більше бути щасливим. Усе залежить від самого ставлення до грошей, до роботи, до людей, які нас оточують. Якщо ми вважаємо, що навколо нас одні вороги, що прагуть нам зашкодити, ми будемо захищатися чи боротися там, де боротьби може й не бути, де може бути позитивне партнерство. Уявіть собі, наче усі люди, що вас оточують є частиною глобального плану по допомозі вам і навіть, намагаючись вам пошкодити, допомагають вам. Вони не знають про цей план, зате ви про нього знаєте, тому подумки чи навіть вслух щиро побажайте їм щастя, адже ці люди вам допомагають))). Поступово завдяки цьому методу ваше середовище покращиться і стане більш дружелюбним, тому що ви стали такими))).

 

Також великий вплив має рішучість, люди які довго не можуть прийняти рішення і хочуть зробити все правильно, як правило програють. А також ті, що намагаються зробити все ідеально. Такий перфекціонізм заважає, як почати роботу, так її продовжувати, і практично унеможливлює її позитивно закінчити.

 

Психологічно ми самі себе програмуємо як на успіх так і на невдачу. З нами, як правило, стається те, про що ми найбільше роздумуємо. Якщо людина хоче заробити гроші і буде прикладати максимум зусиль, то вона їх обов'язково заробить. А якщо ходити і казати, що немає грошей, що життя таке погане, то так і буде. Коли до роботи ставитися з ентузіазмом – це різко покращує наше життя. «Життя відноситься до людини так, як людина до життя», як висловився Джек Кенфілд.

 

– Які ще є методи, щоб заробляти більше?

 

Людина повинна займатися тим, що подобається, і використовувати свої сильні сторони. Робіть те, що вам дається легко, адже це ваші природні здібності, але те, що дається легко, робіть у повну силу.

 

“Зробіть своє хоббі роботою і вам не прийдеться більше працювати” -, десь я прочитав цей прекрасний афоризм.. Це не означає, що потрібно кидати роботу і скоріш кидатися у власний бізнес. Цей перехід має бути поступовим.

 

Є мотивація і є натхнення. Натхнення це внутрішнє прагнення робити те, що людині довподоби, те, що людині легко дається, також натхнення викликає те, що людина з радістю робить для людей, яких любить. Мотивація – це всілякі зовнішні речі: квартира, одяг, автомобіль тощо. Натхнення – це більша сила, яка діє значно довше. Тому варто робити не не тільки те, що є вигідно, а те, що людині довподоби, хоча відразу і не має з цього прямої вигоди. На цьому принципі будується будь-яка ефективна діяльність. Тільки та робота принесе успіх, яку людина любить.

 

Якщо людина має мету більшу, ніж життя, то вона знаходить свій шлях

 

– Любомире, а як бути підприємцям? Що б Ви порадили людині, яка хоче збільшити прибутки свого підприємства?

 

– Найперше, власнику слiд проаналiзувати усю ланку в продажу товару чи послуги. Зробити кілька, таємно від своїх працівників, контрольних закупок через знайомих чи спеціально найнятих людей. Як приймається дзвiнок на входi, як менеджер пропонує послугу, як потiм обслуговується замовлення. Чи довго видаються документи, чи зрозумiлi комерцiйнi пропозицiї. Пройшовши цю ланку, власник може виявити низку недолiкiв. Яке обслуговування, чи немає бюрократичної тяганини з документами. Слiд порiвняти, як працює найближчий конкурент i як працюють власні працiвники. Власнику було б добре подивитися на власний бiзнес з боку. Тодi можна зрозумiти, що, наприклад, непрофiльна дiяльнiсть може допомогти заробити бiльше. Якщо фiрма виготовляє вiкна та дверi, то чому не налагодити випуск супутнiх товарiв? Власник бiзнесу повинен провести ревiзiю своїх ресурсів. Можливо, в наявностi є виробничi площi, якi простоюють, i їх можна здавати в оренду чи започаткувати на цих площах новий напрям бізнесу. Чи, можливо, торгова марка є дуже вiдомою i можна продавати франчайзинговий бізнес. Або є квалiфiкованi кадри, якi повiстю не задіянi, i можна створити консалтинговий вiддiл, якi б надавали послуги iншим пiдприємцям і органiзацiям. Проблемою багатьох власників підприємств є люди, що переростають підприємство і потребують подальшої самореалізації, яке це підприємство задовільнити не може або через різні причини не хоче. Тоді працівники ідуть працювати в інші компанії або відкривають власний бізнес. Розумні керівники звичайно намагаються утримати в себе ефективних професіоналів, адже скільки часу і коштів треба, щоби знайти і підготувати нових. Якщо ж це невдається – намагаються зберегти добрі стосунки. Може, через деякий час ці люди, набравшись нового досвіду, захочуть повернутися назад чи стануть покупцями або й дилерами ваших товарів або послуг.

 

– Любомире, як заробити бiльше найманому працiвнику?

 

– Найманим працiвникам варто створити свою соцiальну мережу, тобто намагатися постійно розширяти своє коло знайомств, допомагати різним людям вирішувати їхні проблеми, навчитися підтримувати стосунки i навчитися себе представляти. Розповідайте, чим ви займаєтесь, яких знайомих маєте, якi питання можете вирiшити. Знайдіть у собi родзинку, якусь конкурентну перевагу. Чим можуть допомогти вашим новим знайомим ваші попередні знайомства? Зіг Зіглар казав: ”Ми можемо отримати від людей все що завгодно, якщо будемо допомагати їм отримувати те, що вони хочуть”. Варто зробити себе корисним великій кількості людей. Якщо людина хоче бiльше заробляти, вона повинна працювати не настільки, наскільки їй платять, а значно бiльше. Хочете бiльших грошей – працюйте на бiльшi грошi. Будьте готові пройти зайву милю. У першу чергу варто ставати професіоналом своєї справи. Вертикальна кар'єра – це лише набiр зiрочок, якi легко втратити. Горизонтальна – це досвiд, який неможливо забрати. Ну й, звичайно, “залізне” правило кар'єриста: знайшли роботу – відразу шукайте іншу з зарплатою на 50% більшою. Шукайте як у себе в компанії, так і в інших.

 

– Любомире, як щодо мотивації?

 

Кожен наш день – це маленьке життя. Важливо цінувати кожен свій день і щодня зробити хоча б декілька невеликих кроків для здійснення своїх мрій. В цьому основний секрет успіху. Ставимо конкретну, вимірювану, виражену в часі мету, що залежить саме від наших зусилль і щодня робимо декілька справ, що наближають нас до неї. Ну і звичайно ефективних людей від невдах відрізняє рівень відповідальності за своє життя. Успішні люди знають, що нічого випадкового не буває. Все, що нас оточує сьогодні, це результат наших думок і дій в минулому. Хочеш кращого майбутнього - починай за нього дбати вже сьогодні і вір у свої безмежні можливості.

 

Кількість грошей, які людина має, також залежить від самої людини та від її уяви та віри. Найпростіша порада – створити у своїй уяві еталон того, що ми хочемо зробити. А ще варто запам’ятати, що людина краще мотивується, коли про щось говорить перед свідками, а також, коли щось робить не для себе, а для тих людей, кого сильно любить. Наприклад, пообіцяйте тій людині, яку ви сильно любите, у присутності інших людей, що до наступного Нового року ви заробите та подаруєте їй, скажімо, новий автомобіль. Так у вас з'явиться мотивація і натхнення здійснити обіцянку. Навіть якщо доведеться змінити роботу або ж працювати довше, чи раніше виходити на роботу або працювати у вихідні. Але такі зміни на краще, і вони допоможуть змінити розміри заробітку. Є гарна приказка: «Щоб отримати щось нове, треба зробити щось нове».

 

– Любомире, як можна нагромадити і примножити гроші?

 

Колись Рокфеллера спитали, як він став багатим, на що той відповів: "Дуже просто. Я дешево купував і дорого продавав”.Класичний спосіб – спочатку треба заплатити собі, потім усім решту. Якщо людина спершу тратить, а потім намагається приберегти гроші, то вона нічого не відкладе, бо завжди витрати будуть більшими, ніж доходи. Зростають доходи – зростають витрати, і так безкінечно. Із будь-якого неочікуваного доходу треба відкласти половину, а зі звичайного – мінімум - 10%.

 

Також розвинути ощадливiсть допоможе умiння торгуватися. Примiром, скажете, Вам смiшно торгуватися п'ять хвилин на базарi? А якщо подивитись, яку суму виторгуєте за тих п'ять хвилин, то може вийти навiть бiльше, нiж Ви заробляєте за цілий день роботи. Ось, наприклад, Ви прийшли на базар. І якщо Ви на кожній речі вторгуєте хоча б по 15 гривень, то вже на трьох речах Ви вторгуєте майже 50 грн. виникає запитання – чи Ви за півгодини заробите стільки? Також варто торгуватися при великих покупках. Коли велика сума, то $300–400 не є великими грошима. А насправді це відчутні гроші. Якщо Ви торгуєтеся з менеджером i вiн не дає знижки, знайдiть того, хто зможе її дати. Так само корисно звернутися до трьох-чотирьох людей, коли купуєте щось таке, у чому Ви не розумієтеся. Відповідно уже з четвертою людиною Ви спілкуватиметеся на її мові. Грошi, якi Ви зберегли, це те ж саме, що Ви їх заробили.

 

– Любомире, що Ви порадите тим, хто хоче навчитися зберігати гроші?

 

– Найгіршим ворогом накопичень є, в першу чергу, сама людина, адже існує велика спокуса потратити заощаджене. Із ростом доходів зростають і витрати – і так до безконечності. Тому зовсім необов'язково, що людина, яка багато заробляє, буде багатою. Багата не та людина, яка багато витрачає, а та, у якої бiльше залишається. Можна всі зароблені мільйони витрачати і навіть залізти у борги. Така людина зовсім не є багатою, вона просто “широко живе”. Капітал завжди цінніший, ніж високий дохід, адже капітал можна конвертувати в дохід, тоді як дохід важче зберегти, накопичити і перетворити в капітал. Також більшість людей, коли справи йдуть добре, сповнені оптимізму і витрачають направо і наліво, а от коли часи змінюються і настає криза, – починають економити на всьому, на чому тільки можна. Але саме в час кризи, якби у них були резерви, вони могли би дешево придбати різноманітні інвестиційні інструменти (наприклад нерухомість) чи розпочати бізнес (дешева оренда і робоча сила). З цього приводу висловився мексиканський міліардер Карлос Слім “Будьте скромні у ситі часи!”. Тобто коли всі продають – купуйте, а коли всі купують –продавайте. Активи треба продавати тільки тоді, коли вони в ціні.

 

Тобто ощадливiсть – це перший крок. Другий крок – це знати напевне, для чого Ви вiдкладаєте грошi. Зміст будь-якої діяльності лежить поза межами цієї діяльності. Для чого Вам гроші.? А що би Ви робили, якби у Вас була потрібна сума? Самі по собі гроші є поганим мотиватором, а от можливості, які вони дають, змушують людину «пройти» зайву милю. А вже коли у Вас накопичиться певний капітал, тоді вже можна подумати і про примноження грошей шляхом інвестування

 

– Любомире, а як нині бути із нагромадженням грошей? Де їх Ви б порадили зберігати, куди вкладати?

 

– Є багато способів примноження грошей, але вони зараз не спрацьовують. І ми добре знаємо, з чим це пов’язано. Якщо донедавна це були і банкiвський депозит у валютi чи гривнях, кредитні спілки, нематеріальні депозити в золоті, закритi, інтервальні і вiдкритi iнвестицiйнi фонди та багато інших способів, то зараз треба з великою обережністю відноситись до всього цього, можна просто втратити заощадження. Звичайно є ще й антикварiат, і предмети мистецтва, і нумiзматика, але все це способи примноження грошей для фахівців у цій справі, звичайна людина, якщо захоче примножити гроші в такий спосіб, буде, скоріш за все буде обманута тими, хто краще за неї розбирається в цих інстументах. Так само як модна нині торгівля на валютних ринках. Цей спосіб скоріше нагадує казино, чим спосіб заробітку. В основному там заробляють ті, хто навчає, звичайно, що не безплатно, інших заробляти на цьому ринку)))

 

Криза, тепер як не дивно, сприятиме розвитку системної підприємницької діяльності, не дивлячись на жодні перешкоди, які створюються владою. Адже ще декілька років тому, часто вигідніше було скуповувати і перепродувати нерухомість, чим займатися системним підприємництвом. Нерухомістю займалися усі, хто мав хоч якийсь капітал.. Адже все було так просто. Купив, потримав, продав. Або так - взяв кредит, купив, продав. Або й так, з місцевою владою домовився, приватизував і продав, чи щось збудував і продав. Сьогодні це вже не актуально, нерухомість вже не росте в ціні. Тому активні і творчі люди змушені шукати інших шляхів примноження свого багатства.

 

Сьогодні найкращі способи вкладення грошей - це вкладення у створення або модернізацію свого власного бізнес, покращення і вдосконалення бізнес процесів.

 

Величезну перспективу мають вкладення спрямовані на розвиток бізнесу в офлайн, або й повного переведення бізнес -процесів в Інтернет. Це дозволяє економити значні кошти і на рекламі, і на приміщеннях, і на працівниках, а також автоматизувати багато бізнес-процесів. Все що пов'язано з Інтернет сьогодні є надзвичайно перспективним, ще декілька років і майже половина всіх покупок буде відбуватися офлайн, сьогодні це всього 1-2% від загального торгового обороту України. Інтернет стрімко розширяється, сьогодні в Україні уже понад 12 мільйонів користувачів. Комп'ютерна грамотність людей зростає, так само швидко розповсюджується всесвітня мережа.

 

Дуже вигідним вкладенням було і залишається інвестування грошей у себе та у свою сім'ю, у свої, та своїх рідних здібності до заробітку грошей, створення сприятливого середовища, про це йшлося вище, популяризацію своїх здібностей, напряцювання досвіду і корисних зв'язків, створення соціальної мережі. Отримування спеціалізованих корисних знаннь. Я зараз зовсім не маю на увазі вищу освіту, як правило ті знання, що їх здобувають у економічних ВУЗах застарілі, а викладають там теоретики, які не мають жодного стосунку до реального бізнесу. Найкращою освітою є практична діяльність. Найбільшою економічною цінністю кожної людини є її здатність до заробляння, досвід та соціальне коло в якому вона перебуває. Щодо мережі контактів є гарний такий тест. Якщо ви протягом пів-години не можете знайти потрібну вам для будь-якої справи людину, то ваша мережа не функціонує належим чином.

 

Нерухомiсть завжди була i залишається цінним інструментом інвестицій, яка у довготривалій перспективі все одно буде зростати в ціні. I не варто робити трагедiї з того, що нерухомiсть упала в цiнi. Адже якщо Ви хочете вивільнити гроші з нерухомості і перевести в інший актив,то, звичайно, будуть втрати, але якщо Ви, продаючи свою нерухомість, купуєте якусь іншу, тоді можна не переживати. Адже, крім Вашої нерухомості, інша також упала в ціні.

 

Ну і звичайно золото (матеріальне, а не золоті депозити в нестабільних банках) та інші цінні метали зростатимуть у ціні, адже чим нестабільніша ситуація в світі, тим дорожче золото, як найбільш надійний спосіб накопичення і збереження грошей.

 

Коли людина прагне досягнути успіху вона має чітко знати чого вона хоче, її бажання не повинні конкурувати між собою, тоді вона має багато шансів досягнути своєї мети. Пам’ятайте формулу відомого гуру успіху Джека Кенфілда: проси, вір, роби, відпусти і отримуй. Це означає постійну готовність звертатися з пропозиціями до людей і, співпрацювати з ними, а також з одного боку має бути сильне бажання і віра в можливість досягнути поставленої мети, готовність швидко і постійно активно діяти, а з другого боку не повинно бути одержимості результатом, сконцентруйтеся на процесі і як буде - так буде. “Не сотвори собі ідола”, як каже Заповідь . Робіть все від вас залежне, а дальше, як кажуть старі люди :“Хай ся творить Божа воля”.

 

А вже тоді, коли підуть перші результати, вмійте з радістю і вдячністю приймати це як належне, а не як щось дивне. Хто не вміє отримувати, той втратить. Отримуйте і знайте, що отримаєте ще. Той хто вірить у світ безмежних можливостей і той хто вірить у світ у якому дефіцит усього доброго - одинаково мають рацію.

 

І звичайно, варто зважити, що час для всіх один – і для короля, і для бізнесмена, і для домогосподарки, – це 24 години. Поставте собі два запитання - “Що в даний момент, я можу зробити найкориснішого?, “Чи наближає мене до моєї мети те, що я в даний момент роблю?”. Від того, як ми розподілимо наш час, залежить половина нашого успіху. Як у відомому афоризмі: «Мало працювати – треба ще вміти працювати, мало вміти працювати – треба ще працювати».

 

 Підготувала Наталія РИБАЧОК



(Ця стаття виходила у газеті «Добрий лікар» 23.12.2010р.)

 

Звiльнiть своє життя для нового

 

 «Хочеш мати знання - додавай щодня щось нове. Хочеш здобути

мудрiсть - щодня чогось позбувайся».

Лао Цзи

 ----------------------------------

Багато хто з нас з нас в житті має певні незавершені справи, що чекають на вирішення роками, непотрібні зв’язки, речі, нездійсненні обіцянки. Попри все це, кожен мріє, аби в його житті щось змінилося, прийшло щось нове. Хтось цього очікує з початком кожного нового місяця, хтось року, навіть не усвідомлюючи простої речі: для того, аби в житті зявилося щось нове, треба передусім позбутись чогось старого та непотрібного. Ось, що про це розповідає бізнес-консультант, психолог, керівник консалтингової компанії «Корисні поради» та тренінг-центру «Технології Успіху» Любомир Бованько.

 

-- Пане Любомире, з чого треба почати аби в житті зявилось щось нове?

 -- Щодня нас оточують безліч різних людей, якi нав’язують нам свої цiнностi. Ти повинен, ти мусиш..., з часом аби просто радiти життю, спершу треба виконати купу умовностей i зробити щось, чого ми не хочемо. Варто проаналізувати своє життя і визначитись від чого ви б хотіли відмовитись, чого позбутись. Щоб прийшло нове, необхідно позбутись старого. Спростіть своє життя. Щоб бути готовим ДО треба бути вiльним ВІД, як каже народна мудрість.

 Якщо жiнка постiйно жалiється знайомим на чоловiка пияка, хоча всю свою ерегiю i час вона витрачає на нього. А потiм щиро дивується чому вона не може мати нормальних стосункiв з iншими чоловiками, чому у неї немає друзiв. Та тому, що її життя вже заповнене. Їй варто або прийняти такого чоловiка і змиритися з цим, або позбутись його, щоб звільнити місце для нових стосунків.

 Якщо людина постiйно, жаліється, що їй не вистачає грошей i тримається за свою роботу, то грошi i не прийдуть, адже весь час вона зайнята тою роботою, яка грошей дає мало.

 Якщо, ви невдоволені своїми друзями, постійно критикуєте їх, але весь свій вільний час проводите з ними, то звідки візьмуться нові. Якщо у вас поганий настрiй, немає бажання розпочати нову справу, позбудьтесь iнформацiї, якою щодня насичуєте свій мозок, перестаньте бездумно, як губка, втягувати в себе весь той негатив, яким наповнені телебачення і преса, тоді і зявиться бажання творити.

Якщо ви вдома маєте речi, якими ви понад пiв-року не користувалися позбудьтеся їх. Викиньте, подаруйте, але не тримайте біля себе. Старі документи, квитанції, коробки, етикетки, листи, газети і журнали -- усе це забирає вашу енергiю. Зробіть ревізію, позбудьтесь непотрібного, щоб звільнити життя для нового.

 Візьміть собі за правило в кінці кожного кварталу звільнятись від усього зайвого – речей, думок. Адже лише тодi у вас з'явиться можливiсть впустити в своє життя щось нове. Людина, яка все накопичує подiбна на вiдомого героя Гоголя Плюшкiна.

 А в природі все потребує очищення, звiльнення. Щодня ми споживаємо і виділяємо через шкіру, дихання, кишечник, нирки безліч речовин. Щодня в нашому органiзмi з’являється i вiдмирає мiльйони клiтин. Це природній процес, щось приходить, а щось відходить. Уявiть собi, якщо б наш органiзм не оновлювався. Людський органiзм повністю оновлюється на клітинному рівні протягом двох з половиною рокiв. Через сім рокiв в нашому органiзмi не лишається жодного старого атома. Так і наше життя має позбуватися зайвого, рутинного і старого, щоб звільнити місце для нового і незвіданого.

 Якщо ми будемо втримувати, те, що має вiдiйти, ми не впускаємо нового. Вiдповiдно – самі руйнуємо себе, стаємо хворими і невезучими.

Проаналiзуйте своє життя: якi звички, речі, справи чи люди крадуть вашу енергiю, ваш час, руйнують здоров’я. Чи конче вам необхiдна та рiч, яку ви колись давно купили i досі тримаєте. Чи конче вам потрiбно було вчора допізна дивитись телевiзор, сидiти в iнтернетi?

 Відмовтеся від зайвого. Впускайте у своє життя нове. Створюйте йому умови. Нові знайомства, нові можливості, нове коло спілкування з’являться лише тоді, коли ви створите простір для них.

-- Як правильно це зробити?

 -- Памятайте, що перш за все треба бути готовим до того, що доведеться від чогось відмовитись. Потім сядьте і запишіть

мiнiмум 5 речей, яких ви хочете позбутись, якi на вашу думку заважають вашому щастю. А потім 5 речей, які руйнують ваше здоров’ю, i 5 речей, якi заважають приходити у ваше життя багатству і достатку. А потім напишіть терміни, за які ви плануєте цього позбутись.

Багато хто з нас обіцяє собі розпочати нову справу, вивчити іноземну мову, схуднути, зайнятися собою. Часто так буває, що ми собi обiцяємо з нового року, з наступного місяця, з понеділка і т. д. Але далі обіцянок справа не йде. Нiби є бажання i намiр, але загрузнувши в щоденних турботах ми просто не знаходимо нi часу, нi енергiї для появи нового в нашому життi. Тому вiдповiдно нiчого нового i не вiдбувається.

 -- Із вирішення яких справ потрібно дати дорогу новому?

 -- Спершу усі свої справи розділіть на чотири категорії.

Усi справи можна подiлити на 4 категорiї. 1)Важливi i термiновi.

2)Неважливi i термiновi. 3)Важливi, але не термiновi. 4)Неважливi i нетермiновi.

 Людина, яка постiйно зайнята термiновими справами завжди у

стресi, постiйно кудись поспiшає, вона метушлива і неуважна. Така людина зазвичай важливi справи, якi є не термiновими (№3) вiдкладає на потiм, на завтра, на наступний місяць… Тому в житті такої людини переважає повсякденна рутинна діяльність.

Почніть з того, аби щодня займатись важливими, але не термiновими справами. Якщо ви щодня хоча б годину часу присвятите вирішеню таких справ, у вашому житті зявиться усе менше і менше термiнових i важливих справ. Саме в життя таких людей регулярно приходить щось нове. Нова робота, нові знайомства, нові звершення

Відомий гуру менеджменту Р. Стiвен Ковi в своїй книзі "Сiм навикiв високоефективних людей" рекомендує саме важливим і нетерміновим справам віддавати левову частку своєї

енергiї i сил.

 -- Стривайте, пане Любомире, але що ж тодi робити з iншими справами?

-- Важливi i термiновi треба планувати заздалегiдь. Термінові і неважливі по можливості передоручайте іншим людям, краще оплачувати такі послуги, ніж все робити самому, адже тоді часу не залишиться для важливих і нетермінових справ. Найцінніший ресурс, який є невідновлюваним - це час нашого життя, це значно цінніший ресурс чим гроші, який є відновлюваним.

Проблеми, які можна вирішити за гроші – це не проблеми. Це витрати. Сядьте і порахуйте свій заробіток. Скільки ви заробляєте в день.

Приміром вийде, що за годину ви заробляєте 50 грн. Отже, всі справи, які коштують менше цієї цифри (прибирання квартири, відправка пошти, готування їди) крадуть у вас гроші. Варто

сконцентруватись на тiй роботi, яка дає бiльше грошей. Краще передоручіть ці справи людині, година роботи якої коштує 5 чи 10 грн в годину.

Моя порада – усі не важливi i не термiновi справи варто звести до мiнiмуму. Перегляд телевiзора, читання жовтої преси, порожнi балачки. Але звичайно повнiстю вiдмовлятися вiд них не треба.

 -- Чому?

 -- Тому що це певний релакс. Але не порожнє просиджування перед телевізором споглядаючи чергову серію серіалу чи в барі за чаркою. Краще підвищіть якість неважливих і нетермінових справ, як от, перегляд хорошого фільму, читання корисної книги, прогулянка на природі, заняття фізкультурою.

 Згадайте формулу видатного італійського економіста Вільфредо Парето

20% справ дають 80% результатiв

80% справ дають 20% результатiв

Сконцентруйтесь на тих, які дають більший результат.

 -- А яку роль ви відводите спілкуванню?

 -- Мiй коллега і наставник знаменитий тренер успiху Микола Латанський видiляє 3 види спiлкування: позитивне, яке дає нам наснагу, енергiю, досвiд.

Пограничне спiлкування – є негатив, а буває i позитив. Залежно

вiд контексту. Токсичне спiлкування - таке спiлкування отруює

наше життя. Забирає енергiю, сили, мотивацiю для досягнення мети, бажання нового.

 Оточуйте себе позитивними людьми. А з пограничними, якщо немає змоги вiд них вiдмовитись - зведiть спілкування до мiнiмуму. А токсичних людей краще взагалі уникати.

 -- А якщо «токсичними» виявляться рідні, друзі?

 -- Головне не сперечатись з ними. Просто встановіть границi в спiлкуваннi. Якщо людина з якою ми спiлкуємося, ображає нас, про це треба прямо заявити. Якщо цi границi i далi порушуються,

припиніть таке спiлкування. Якщо це рідні просто не спреречайтесь з ними, нічого їм не доводьте. Робіть своє і щиро бажайте їм щастя. Може з часом ваші рідні, побачивши як змінилось на краще ваше життя, приєднаються до вас.

Розмову вела Оксана Мокрієнко

 

 

П'ять кроків до успіху!


Крок перший – мрії.

Відпустіть свою уяву, уявляйте грандіозні мрії. Великі мрії – ключ до мотивації.

Всі відповіді запишіть. На кожне запитання мінімум 50 відповідей, запишіть їх

  1. що я хочу мати?
  2. як я хочу відпочивати, де і з ким.?

  3. Що я маю навчитися ?

  4. Яке здоров' у мене буде і що я буду для цього робити ?

  5. Яке особисте життя я хочу?

  6. Ким я хочу стати?

  7. Що я хочу зробити корисного для інших.?

    Крок другий – цінності .

Опреділіть ієрархію цінностей, тобто опреділіть їх у порядку спадання важливості. Для цього задавайте собі запитання:”Що у моєму житті є найважливішим? Ради чого я можу позбутися всього іншого? А що є ще більше за це? Ради чого це?

Крок третій – принципи.

Запишіть принципи, тобто це те, як ви будете досягати своїх цінностей і чого ви будете уникати при досягенння цінностей, заповіді, які ви обіцяєте собі не порушувати.
               Крок четвертий – цілі.

У основи піраміди мрії на все життя.

Потім ідуть уже цілі на 12 років, 3, 1рік, 3міс., 1 міс, 1 тижд, 1 день.

Цілі записуються з майбутнього в теперішнє на 12 років, 3, 1рік, 3міс., 1 міс, 1 тижд, 1 день.

Напишіть по три цілі по кожній з граней життя, які є всі одинаково важливими і взаємопов'язані.

1) бізнес, робота, професійне,

2)здоров'я, самопочуття, настрій

3)особисте життя, кохання, друзі, сім'я.

по трьом градаціям

1-виконати обов'язково-мінімум,

2-рекомендовано виконати-оптимально,

3-добре б, але майже не досяжно – макимум-ідеал

В результаті у вас буде 9 цілей на 12 років, на 3 роки, 1рік, 3міс., 1 міс, 1 тижд, 1 день.

Ціль відрізняється від мрії тим, що записується не у формі побажання, а позитивному твердженні в теперішньому часі, конкретно, кількісно і оцифровано і з термінами вираженими в часі, коли це має бути реалізовано. Ціль це ваше зобов'язання перед самим собою


 Крок п'ятий – місія — покликання, призначення і зміст життя.
ЗМІСТ БУДЬ ЯКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Є ЗА МЕЖАМИ ЦІЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Проект або покликання-місія життя (Яка мета мого життя?) виходячи з мрій, бажаннь та уподобаннь, талантів, принципів і цінностей.Запишіть.

Час від часу контролюйте своє життя такими запитаннями, які допоможуть зрозуміти, чи у правильному напрямку ви рухаєтеся: “Що в даний момент я можу зробити найкориснішого? Чи веде мене те, що я в даний момент роблю до моїх цілей чи наближає до моїх цінностей? Чи не порушує мої принципи? Як це, що я роблю зараз пов'язано з моїм покликанням і місією?Сім типів невдах, які ніколи не реалізують свої мрії:

  1. Ті що не вірять у власні сили і у можливість цілеспрямованих позитивних змін..

  2. Ті, що не мають ясності і повноти бачення для досягнення цілей. .

  3. Хаотичні і неорганізовані люди, що не вміють планувати час, розтавляти приорітети і доводити справу до кінця.

  4. Стереотипні . Це люди, які не здатні, щось змінити у своїх шаблонних діях.

  5. Ліниві мрійники, такі як ті, що начиталися книжок та надивилися фільмів типу “Секрет” і чекають, як все здійсниться само собою “по щучому велінню і по їхньому хотінню”

  6. Безвольні тряпки. Будь які перешкоди, будь які складнощі паралізують їхні дії
    7)Боягузи. Страх, що не будь змінити, страх відповідальності за прийняті рішення закриває перед ними усі двері. Тільки сміливі і впевнені в собі люди реалізують свої мрії.

На березі стрімкої ріки учень спитав вчителя: “Вчителю, як тобі вдається так багато робити справ і при цьому ще мати багато вільного часу на відпочинок і розваги?”. Вчитель наказав учневі наповнити велику бочку. Учень швидко заповним бочку всім підряд: піском, камінням різного розміру. Вчитель наказав учневі висипати все, що помістилося у бочку, а потім став сам наповнювати її. Спочатку кинув у бочку великі каменюки, потім кинув значно менші, які помістилися між великими брилами, потім учитель висипав гальку, а після неї пісок. В самому кінці, коли бочка була вщент заповнена, вчитель влив у неї ще декілька відер води. І сказав учневі: “Роби і ти так, тоді твоє життя наповниться високими досягеннями і буде час для відпочику і розваг”

P.S.

1.) На що звертаємо увагу, цьому знаходимо докази і підтвердження. . На що звертаємо увагу до цього звикаємо, потім увага направляється сама.

Направляйте свою увагу на успіх, радійте успіхам інших, тоді і ви станете успішними.

2)Перед сном і після пробудження щодня згадайте 50 речей в житті за що можна бути вдячним Богові, самому собі, людям. Щодня згадати хоча б 50 речей за що можете гордитися, записати 5 успішних справ, що ви зробили протягом дня. Щодня знайдіть в 5-ти людях з якими ви спілкувалися 5 позитивних рис характеру. Мисліть позитивно, піднімайте власну самооцінку! Ваше життя є тим, що ви про нього думаєте, ви також є тим, що про себе думаєте!

3)Спитайте себе: “А що б я робив, якби знав , що у мене все вийде, а як би я поступав, якби уже був тією людиною, якою намагоюся стати. Дійти вже зараз, ніби все вже відбулоя і ви вже та успішна людина, якою мрієте бути.


4). На початку втілення цілі візьміть потужній “розгін”, дійте в повну силу, а не пробуйте діяти! Потім процес піде по інерції без особливих наших зусиль

 5. Створюйте позитивне оточення: знайдіть собі наставника, створюйте клуби розвитку, спілкуйтеся з успішними знайомими, уникайте негативних людей, не сперечайтеся з ними.
Створюйте власну радісну і здорову реальність. Станьте господарем свого життя!

Любомир Бованько



 

(повна версія статті, що виходила у газеті "Добрий лікар" - 11.11.10р )


 

Чому не збуваються мрiї?


 

В кожного свої бажання та мрії. I усі ми хочемо їх здійснити.

Для цього здобуваємо освiту, ходимо на тренiнги, будуємо кар’єру, але з часом

помічаємо, що результат нульовий або ще гірше, зовсім протилежний.

Що ми робимо не так? Чому наші бажання і мрії не збуваються? Про це ми запитуємо психолога, бізнесмена, автора системи розвитку “Технології Успіху” Любомира Бованька.

-- Пане Любомире, то чому мрії не збуваються?

Якщо, приміром, вийти на вулицю і спитати в людини чого вона хоче у житті, або про що мріє, більшість почне казати не про мрію, а про те чого не хоче. Кожна людина доволі чітко знає, чого вона НЕ ХОЧЕ. І саме на цьому концентрує свою увагу. А є таке правило – будь-яке сильне емоцiйне образне уявлення має тенденцiю до втiлення.. Якщо людина думає увесь час про бідність, хвороби, невдачі у її мозку запускається програма реалiзацiї того, чого вона найбiльше боїться.

-- Тобто аби мрія здійснилася треба думати про хороше?

Так, варто навчитися мріяти про те, що хочеш і вірити у можливість здійснення мрії, а вже потім мрію перетворити в цiль. А цiлi мають бути конкретні, вимiрюванi, вираженi в часi, їх здійснення має залежати вiд людини і обов'язково записанi на паперi.

Розкажу про відомий експеримент, що проводилився у Кембріджському університеті. Опитали студенів, хто з них має прописані і конкретні цілі. Виявилося, що таких людей є менше 10 %. Через 15 років цих людей опитали знову, то виявилося, що ті 10 %, що мали записані конкретні і виражені в часі цілі заробляли більше ніж усі інші 90% людей разом узятих, які таких цілей не мали.

Завжди треба памятати – усе, що людина може уявити в деталях, вона може здiйснити. Все що нас оточує, спершу було чиєюсь мрiєю.

Але навiть правильно сформулювавши і записавши свої цілі немає гарантії, що мрiя здiйнться.

- Чому ж так?

Варто знати, що нашим життям керують певні Закони і порушуючи їх не можна надіятися на довготривалий успіх у справах. У всіх релігіях вони описані. Наші добрі думки і вчинки створюють позитивний рахунок, наче депозит у банку, а недобрі думки і вчинки є ніби боргами. Якщо на рахунку більше позитивних накопиченнь людині ведеться добре, їй везе в житті, але якщо більше боргів, то жодні системи досягенння успіху не допоможуть, допоки баланс не стане позитивним. Тобто цій людині прийдеться або перенести страждання, або робити добрі справи, або і те і інше. Христос сказав: «Що посiєш, те й пожнеш». До речі цей рахунок у кожної родини є спільним, на нас впливає те, що роблять наші рідні.

-- А якщо просто копіювати дії успішної людини? Якщо в успішної людини мрії здійснюються, то чому б і нам не робити те ж саме?

Нічого не вийде. Адже за кожною поведінкою є певні переконання і вірування цiєї успiшної людини. Тому в першу чергу варто зрозуміти те, у що ця людина вірить, які в неї переконання, а вже потім копіювати її поведінку.

Якщо ви приміром будете щиро переконані, що навколо вас вороги, або всі багаті є злочинцями, або щоб бути стрункою треба такою родитися, то як би ви не копіювали дії іншої людини, ваші негативні переконання унеможливлять довготривалі успішні дії, ви повернетеся до колишніх звичок. Людина у першу чергу шукає в житті підтвердження своїм переконанням, не важливо чи позитивним чи негативним.

Першим кроком до здійснення мрій і до змін у своєму житті є зміна переконаннь. Переконання - це фільтри сприйняття. Потім через дії, які постійно повторюються слід виробити нові успішні звички. Адже успішну людину від неуспішної відрізняють звички. Переконання - це звичка до певних думок, що постійно повторюються

Наші мрії виражаються в дії, а дії, що повторюються перетворюються у звички, а звички, формують наш характер, а від характеру залежить доля людини.

- А чи можете порекомедувати, якісь формули досягенння успіху?

Є надзвичайно ефективна формула відомого гуру успіху Джека Кенфілда (один із основних авторів фільму “Секрет”): Проси-Вiр-Роби-Вiдпусти-Отримуй.

Ця порада розшифровується так - сильне бажання, але слабка прив'язка.

Проси -- це ваше сильне бажання і чітке конкретне уявлення того, чого ви хочете. Запишіть цілі. А також проси допомоги у людей, проси поради, проси підтримки, проси нових обов'язків.

Вiр – це непохитне переконання, що це бажання може збутися

Роби - все роби для того, щоб так сталося, склади план дій.

Вiдпусти -- це вмiння вiдпустити те, чого ти бажав.

Не треба прив'язуватись до результату роботи, а просто її треба виконувати. В потрібний час у потрібному місці, ти це отримаєш, якщо дуже цього хочеш, маєш тверду віру і все для цього робиш. Бог дасть тобі можливість отримати це, якщо це піде тобі на користь і не принесе шкоди іншим.

Отримуй -- це вмiння отримувати винагороду за свою роботу. Багато людей не вмiють отримувати. А не вмiєш отримувати -- не отримаєш, а якщо отримав - втратиш. Тому отримуйте з радістю і вірте у світ безмежних можливостей.

Ця формула діє лише за умови, якщо людина виховує в собі вдячність до життя за те, що вона вже має, а не мучиться тим, чого вона ще не отримала.

«Вірите ви чи не вірите, ви завжди праві», як говорив Генрі Форд.

-- До речі, що Ви скажете про всесвітньо відомий фільм «Секрет»?

У фiльмі "Секрет" показано дієві та ефективні технології для здійснення мрій. Як робити колаж успіху, як уявляти свою мрію. Але в цьому фільмі зовсім нічого не говориться про моральні закони. І дуже мало говориться про дії. Звичайно, автори фільму знали про це, але вирішили, що для загалу підійде і так.

Тому і не завжди спрацьовують ці технології. Адже є певнi закони Всесвiту, порушуючi якi, унеможливлюється досягнення результату.

Десь я читав, що Далай-лама сказав: «Сучаснi західні технологiї досягенння успiху

взяли те, що на Сходi вiдомо вже тисячі рокiв. Та на жаль, повністю викинули мораль. Але без неї не можна отримувати довготривалих результатів”

Більшість сучасних систем і курсів успіху знiмають з людей будь- які рамки і обмеження, в тому числі такі як совість і мораль. Після таких тренінгів успіху, люди стають схожими на машину без гальм. Створюється ілюзія вседозволеності і могутності. Такі люди беруть величезні кредити під фінансові афери, розводяться з сім'ями, здійснюють злочини, руйнують своє здоров'я.

Приміром, якщо на авто ви проїдете один чи два рази підряд на червоне світло, ви гарантовано обженете інших водіїїв. Але за деякий час вас зупинить дорожня інспекція, або попадете в аварію. І тоді вас обженуть навіть найбільш повільні водії. Так із моральними законами. Переступлення їх у короткостроковій перспективі дає перевагу над оточуючими, а у довгостроковій веде до прірви.

- Тобто, якщо дотримуватися релігійних заповідей, то прийде успіх, це Ви хочете сказати?

Релігії ввели поняття гріха, як порушення Божественного порядку, як стіни, що віддаляє від Джерела життя. Усі релігії обмежили людський егоїзм заповідями і дали бажані стандарти поведінки.

Але часто навіть чесноти набувають крайнощів і також є порушенням Законів життя.

Ось деякий перелік вад характеру і аморальності, що усі релігії називають гріхом . Все це унеможливлють досягнення успіху і щастя у довготривалій перспективі.

1. Гординя, пихатість і марнославство. Пихатій людині не везе в житті.

"Бог гордим противиться, смиренним дає благодать" Якова 4,6.

Позитивною протилежністю гордині є смирення і простота. Але в крайньому прояві смирення претворюється у самоприниження, нiкчемнiсть, що є також порушенням Законів життя і унеможливлює успіх в житті.

2. Жадiбнiсть, корисливість - її протилежністю є милосердя, щедрiсть, які можуть перерости в негативні крайнощі -- марнотратство, самозречення i жертовнiсть

Адам Смiт, вiдомий економiст сказав: "Жадiбнiсть веде до багатсва, тiльки коли обмежена совiстю"

3аздрiсть, недоброзичливiсть мають протилежністю -- доброзичливiсть, спiвпереживання. Крайній прояв, що є також порушенням – самозречення, комплекс жертви, почуття вини.

4.Гнiвливість, злість - протилежністю буде лагiдності, м'якості, які в свою чергу можуть перерости в безхребетнiсть, безвольність

5. Лiнощi - мають протилежністю працелюбнiсть, крайнім проявом, якої може стати залежнiсть вiд роботи

6. Блуд, хтивiсть - протилежні чистоті, доброчесності, крайніми проявами, яких може стати віра в гріховність сексу, асексуальність, недоглянутість.

7. Ненажерлевiсть, ненаситнiсть мають за протилежність помiркованiсть, стриманiсть, які можуть перерости в крайнощі, такі як відмова від їди - анорексія, крайній аскетизм, зацикленість на дієтах.

8. Зневiра, сум мають за протилежність віру в Бога i в безмежнi можливостi, якi дає життя. Треба лише пильнувати за тим, щоб це не набуло крайнощів і не переросло в марновiрство, вiдсутнiсть плану д, безпiдставний оптимiзм.

9. Засуджування, образливiсть протилежні толерантності, терпимості, яка може вилитись у потакання в усьому, вiдмові вiд опору.

10. Брехливість - протилежністю є правдивість. А крайністю буде виливати на людину всю інформацію, до якої та може бути не готова. Не сказати, не значить брехати.

Людинi, яка має такі вади все закривається у житті. Їй не везе і мрії не здійснюються. Також варто відмітити, що не варто нічого особливо ідеалізувати, навіть чесноти чи навіть добрі мрії і цілі, бо можуть перейти в крайнощі, що є такими ж порушеннями, що ведуть до проблем у житті.

Не сотвори собі кумира” як сказано у Біблії. Мрії є для того, щоб пробуджувати в людях енергію і ентузіазм, а не для того, щоб людина стала їхнім рабом.

Люди, які рідко порушують Закони життя, які не загрузли в негативі, миттєво вiдчувають, що роблять щось не так, коли звертають з правильного шляху. Люди, які грішать постійно, вже не здатні цього відчувати. Тому і грішать знову і знову, поки не наступає якесь важке потрясіння.

Такі люди можуть вирватися з цього кола лише перенісши якийсь життєвий крах, тільки це може кардинально змінити їх погляди на життя і переконання.

- Що ж відрізняє людей, що здійснюють свої мрії від невдах?

В першу чергу це рівень відповідальності за своє життя. Тобто все що з нами відбувається все це якимось чином пов'язано з нашими думками і діями. Ніяких випадковостей не буває. Раджу щодня використовувати таку вправу: кожного дня виходячи з дому, подумки бажайте щастя навколишнім. Своїм друзям, колегам по роботі і навіть конкурентам.

Уявіть собі ніби щодо вас у Бога є таємний план і всі навколишні люди і обставини вам допомогають, навіть ті, які про це не знають і навіть ніби намагаються зашкодити. Це допоможе знаходити вихід із найскладніших ситуацій, а в проблемах шукати нові можливості. А також допоможе краще відноситись до людей і навіть любити своїх ворогів, адже вони ж для того, щоб допомагати нам стати кращими і сильнішими)))

- Що краще, мати декілька великих мрій чи багато малих?

Якщо людина має масштабні мрії, то перешкоди і ризики на шляху до них, не зможуть закрити бажання їх досягти. Краще мати декілька великих мрій, щоб сфокусувати зусилля, а не “розпилятися” на безлічі дрібних.

У кожної людини чи організації мають бути великі цілі, які пов' язані зi створенням цiнностей для iнших людей, такі цілі збуваються значно частіше. У кожної людини на цій землі є своє покликання і віднайшовши його людина стає везучою і щасливою. Тому варто в житті займатись тiльки тим, що подобається, а не тільки тим, що є вигідно, тодi з'являється енергія і можливості для здійснення цілей. Йдучи за своїм уподобанням можна знайти своє покликання.

Кожній людині варто мати таку мету, яка є більша ніж її життя і яка переживе людину. Тобто її справи мають її пережити. Це може бути мистецькі твори, бізнес, що створює цінність для інших людей, дім для дітей та інше. Тобто людина, яка хоче після себе щось добре залишити для інших бачить шлях, яким їй треба йти і всі цілі вибудовуються для проходження цього шляху. Людина, яка вибрала свій шлях є шляхетною, або як кажуть росіяни, від слова путь - “путьовою”. Хто немає такого шляху живе лише для задоволення своїх iнстинктів, обслуговування звичок і для змаганнь з іншими людьми.

Оксана МОКРІЄНКО


 


 

Чотири рівні розвитку людини.


 

1. Люди-тварини. Це люди-звірі, які обслуговують тiльки свої iнстинкти. Поїсти, поспати, розмножуватися. Споживачі.

2.Люди-зомбi. Це люди-роботи, мозок яких обслуговує інстинкти і звички, повсякденнi дiї і виконання правил.Прокинувся, поснідав, пішов на роботу, прийшов з роботи. Такі люди сліпо слідують правилам і приписам придуманим кимось іншим. Бояться всього нового. Споживачі, не придумують нічого нового. Обмежені безліччю табу і рамками.

3.Люди-демони. Люди боротьби. Часто відкидають будь-які норми, правила, мораль, якщо вони не вигідні. Мають також риси попередніх двох типів. Мозок таких людей працює сам на себе, майже немає ніяких обмеженнь. Люди винахідливі, але в основному їх винахідливість направлена в кінцевому етапі на руйнування. Такі люди намагаються бути сильнiшими і кращими за iнших. Слідують за тою філософією, яка оправдує їхню поведінку. В кортких проміжках часу обганяють усіх, і перший, і другий, і четвертий тип.

4.Люди-людяні. Люди партнерства. Такі люди мають риси попередніх трьох типів, але є ще одне -- їх мозок має певнi рамки, що їх дають принципи моралі i совiсть. Тих обмеженнь не так і багато, але ці принципи є для них непорушними. Творчі люди, творість направлена на створення цінностей для інших. Задовольняючи потреби інших досягають власного успіху. Тільки ці люди можуть мати довготривалий успіх і щастя.

Зіг Зіглар, автор бестселлера "До зустрічі на вершині" сказав: "Ми можемо вiд людей отримати все що хочемо, якщо допоможемо їм отримати те, що хочуть вони"


 <script type="text/javascript" src="http://info-dvd.ru/bbm/rotator/index/1606/0/0"></script>
 



 

(Стаття, що виходила у газеті «Порадник» 20.10.10р.)

 

Що заважає заробляти бiльше

"Дожрав до крошки, хрюкнув сыто и перейдя в режим лежания,

свинья всегда бранит корыто за бездуховность содержания".

Игорь Губерман


 

Мало хто може сказати, що задоволений своєю зарплатою. Мало того,це невдоволення зростає у день самої зарплати. Чому так мало... Чому однi вмiють заробляти бiльше, а iншi нi? Чи вони знають якийсь секрет, чи просто є мазунчиками долi? Ось що про це говорить психолог,

тренер-консультант, бiзнесмен -- Любомир БОВАНЬКО.


 

У якому середовищi живете? Що посієш, те й пожнеш.

-- Любомире Iгоровичу, що нам заважає заробляти бiльше?

Прийшовши зранку на роботу, спитайте себе: оточуюче середовище дружелюбне чи вороже по

вiдношенню до мене? Мої спiвробiтники бажають менi добра чи зла? Начальник хоче допомогти чи принизити.Знаю, що бiльшiсть скаже -- моє середовище -- вороже.Вiдповiдно, якщо ви живете у ворожому середовищi, то й поводите себе вiдповiдно. Ваша стратегiя на роботi -- боротьба. I ви пiдсвiдомо налаштовуєтесь на боротьбу, відповідно і з вами усі борються.

Пропоную скористатися чудовою стратегією, що швидко дає позитивні результати. Виходячи з дому уявіть собі, що відносно вас існує таємна змова, усі навколишні люди і обставини хочуть вам допомогти і бажають вам добра. Навіть ті люди, які вам намагаються зашкодити, самі не догадуючись про це, також виконують цей таємний план по допомозі вам. Навіть якщо вам здається, що це не так, вірте в таємну змову, тоді ви зможете використати будь-яку ситуацію, навіть несприятливу, з вигодою для себе і виходити «сухим із води»

Також налаштуйте себе на побажання щастя усім тим, хто вас оточує.Прийдiть на роботу. Побажайте подумки щастя начальнику, кожному працiвнику.Навiть тому, який до вас недобре ставиться. Подумки щиро побажайте йому щастя. Такого, якого вiн сам собi бажає, в його розумiннi. Це допоможе вам зрозумiти колег, начальника. Коли ми ставимось до людей вороже, ми їх не вiдчуваємо. А коли подумки бажаємо їм щастя, вони перед нами вiдкриваються, ми отримуємо доступ до розумiнняцих людей. Як би ви хотiли щоб до вас ставилися? З осторогою, чи бажали б вам щастя i бiльшого заробiтку?

Почніть із себе і навколишнє середовище зміниться в кращу сторону, почне вам допомагати.

«Оточуюче середовище створюється моєю уявою», говорив Уолт Дісней і заставляв щодня своїх працівників повторювати цю фразу перед початком робочого дня.

Грошi -- оцiнка комунiкацiї.

-- Любомире Iгоровичу, яким чином людськi вiдносини пов'язанi iз заробiтком?

Чому я так багато говорю про людськi стосунки? А тому, що грошi -- це еквiвалент того, наскiльки ми вмiємо ладнати з iншими людьми. Грошi -- це оцiнка наших соцiальних здiбностей. Нашого вмiння налагоджувати контакти з iншими людьми.

Чому робота не приносить плодів.

-- Пане Любомире, чому деякi працiвники вiдмовляються взяти на себе додатковi оплачуванi обов'язки?

-- Вiдмовляються тi люди, якi уникають 100% вiдповiдальностi за своє життя. Джек Кенфілд, відомий гуру успіху, описує п'ять стратегiй такого уникнення відповідальності.

Стратегiя перша -- звинувачування

Чому я так мало заробляю? Та тому що у нас така фiрма, такий керiвник, такий колектив, така марудна робота, така країна, такi полiтики.... Замiсть того, щоб використати свiй потенцiал, мозок таких людей працює на придумування звинувачень.

Стратегiя друга -- оправдовування

Чому я не хочу братись за додаткову роботу? Та тому, що я i так дуже втомлений, у мене сiмейнi проблеми, менi далеко добиратись до роботи. Тобто мозок людини працює не на вирiшення проблеми, а на придумування оправдовування, чому я цього робити не можу.

Стратегiя третя -- захист

Ця стратегiя часто переплiтається з обвинувачуванням i оправдовуванням. Людина починає захищатися. А що я крайнiй?, а чому це я маю робити? Навiщо менi цi додатковi обов'язки? Якщо я не вiзьмусь за це, то пiду ранiше додому. Я не виходитиму працювати у вихiднi. Мене керiвництво не смикатиме у святковi днi. Менше роботи -- менше проблем. Тобто люди захищають себе вiд усього нового, що пропонує життя. Основна функція мозку це захист організму. «Мозок хороший слуга, але поганий господар», як сказав Ентоні Роббінс, найвисокоплачуваніший у світі тренер з особистісного росту.

Мозок все нове сприймає як загрозу для себе. З одного боку це добре, бо допомагає автоматизувати дії, а з другого заважає робити щось нове. Тому людям важко вийти за рамки своєї зони комфорту. Адже, примiром маючи 1500 грн зарплати, нарiкають, що мало. I в той же час не хочуть змiн. Вони звикли отримувати стiльки. Значить людинi так комфортно. Якщо мала зарплата, задумайтеся, а чи не є ви причиною цього?

Стратегiя четверта -- я стидаюся

До такої стратегiї вдаються люди, якi кажуть: -- "Ой, я що вискочка щоб на себе щось брати? Що про мене подумають? Менi якось незручно..." Врезультатi такого "стидання" -- уникнення вiдповiдальностi.

Стратегiя п'ята -- я жалiюся

Робочий день таких людей починається зi слiв: "Як менi зле. Як я довго чекала маршрутки. Я не можу потрапити до лiкаря через цю роботу. Я мусила йти до дитини в садочок, школу бо там треба щось

вирiшити. У мене стiльки проблем..Я такий бідний, хворий, невезучий.. Якби в мене були можливостi як в Петра, Iвана, Степана, а я жiнка. Жiнка заробляє менше".Навколо себе такi люди гуртують собi подiбних i розказують як їм зле. I робочий день починається з пошуку спiвчувальникiв.

Таких людей краще завжди вiдсiкати вiд себе. Не спiвчувати, не жалiти. А сказати: "Так, який ти нещасний, нiкчемний". Побачите, ця людина почне заперечувати, казати "НI". I знайде тисячу прикладiв того, що її життя не гірше ніж в інших і вона сама ого-го. На жаль, це єдиний спосiб витягти працiвника з цiєї стратегiї.

-- А якщо працiвник, погоджується на додаткову роботу зi словами:"Добре, я спробую..."?

-- Тут керiвнику треба бути пильним. Микола Латанський, відомий український гуру успіху каже, що є слова, які є індикаторами, що людина є жертвою обставин і не хоче брати відповідальності за своє життя. Це слова спробую, намагатимусь, постараюсь. Якщо працiвник говорить: "я пробую, намагатимусь, постараюсь..." -- це означає, що людина не буде добросовiсно виконувати роботу, вона уже підсвідомо шукає пояснення, чого їй не вийшло, я ж спробував, я ж мовляв намагався. Почнуться "проколи" в роботi, звинувачування iнших, жалоби. Коли вас щось просять зробити, відповідайте так або ні, або візьміть паузу, щоб подумати. Бо якщо пообіцяв, мусиш виконувати, інакше швидко втратиш повагу і репутацію, а оправдовування, звинувачення та інші стратегії уникнення

відповідальності це стратегії жертв і слабаків, яким місце на соціальному дні.

Три кити щастя

-- Але ж не однiєю роботою ми повиннi жити. Є ще дiти, сiм'я....

-- Наше щастя тримається на трьох китах: здоров'я, особисте життя і матеріальний добробут. Наприклад: у вас може бути усе добре в особистому життi i гаразд зi здоровям, а грошей ви заробити не можете. А кожна грань життя впливає на iншу. I я кщо в однiй грані життя є проблеми, заваляться й iншi грані. Почнуться проблеми в особистому життi, здоров'ї. Так і заробiток напряму залежить вiд здоров'я,енергетики, сiм'ї, друзiв. «Ваш заробіток є середньоарифметичним, до заробітку, тих п'яти людей, з якими ви найбільше спілкуєтеся», як сказав Бодо Шефер, знаменитий німецький фінансовий консультант.

Мотивацiя -- головне

-- Як керiвнику змотивувати своїх пiдлеглих?

-- Якщо керiвник бажає щастя своїм пiдлеглим. Коли вiн турбується про них, бажає їм щастя, тоді вiн добре їх розумiє. I знає як поєднати особистi iнтереси кожного i професiйнi задачi. Кожен колектив умовно можна роздiлити на чотири групи: є працiвники, якi хочуть i можуть – ці найкраще справляються із задачами і саме їх необхідно просувати по кар'єрі, є такi, що можуть, але не хочуть - цих людей треба чимось зацiкавити. Наприклад новою посадою чи додатковими грошима, або новим досвідом чи кращими умовами, якщо це не спрацювало потрібно їх звільняти. Тих людей, що хочуть, але не можуть, треба навчати.А є й такі, що не можуть і не хочуть – це однозначно баласт, якого треба позбуватися якомога швидше, щоб не попсули інших працівників.

-- А тих, хто хоче грошей на халяву?

-- Усi, тi, що ведуться на халяву, халяву i отримають. Вони отримаютьте, що їх самих використають як халяву. Хочеш халявних грошей? Хочеш мати грошi без обов'язкiв? Будеш мати обов'язки і роботу без грошей.

Кожен день -модель нашого життя.

Кожен наш день -- це маленька модель життя. А успішне життя без мотивацiї неможливе. Кiлькiсть грошей, якi людина має у своєму життi залежить в основному вiд самої людини та її мотивацiї.Зробiть просту вправу: сядьте вдома, в тишi i уявiть свiй iдеальний робочий i свiй iдеальний вихiдний день. Хто вас оточує, де працюєте, з ким вiдпочиваєте. Дайте своєму мозку команду, створiть еталон того, що ви хочете. Тодi у вас з'явиться потрiбна мотивацiя. I завжди пам'ятайте, ми бiльше можемо зробити заради iнших, нiж заради себе. Юрій Мороз, відомий російський бізнес-тренер, радить такий екстремальний метод. Спитайте людей, яких ви сильно любите, що вони хочуть у матеріальному плані. Уважно вислухайте їх, а потім пообіцяйте їм це виконати, бажано при максимальній кількості свідків, залучіть для цього друзів. Пообiцяйте, примiром своїй дружинi і дитинi, що у вiдпустку ви повезете їх на Карибськi острови. У вас з'явиться мотивацiя заробити грошi аби здiйснити обiцянку. А обіцянки треба виконувати. I завжди пам'ятайте, на величину вашого заробiтку дуже впливає режим вашого дня.

Ми - раби звичок, тому вибирайте позитивні.

-- Тобто, хто рано встає, тому Господь дає?

-- Так. Щоб мати сили щось робити i мати час для цього, треба дотримуватись режиму дня, який вiдповiдає природньому циклу Сонця і Місяця. Людина, яка не лягає спати до 00.00 має погану пам'ять слабку сконцентрованiсть. Вона дратiвлива. Приходить на роботу i її нiчого не тiшить, вона нiчого не хоче. Тi, хто встає пiзнiше 07.00 ранку також мають низький рiвень енергетики. Вони мало встигають. Жалiються, що їм бракує часу. Такi люди нервовi, виснаженi. Найкраще вставати в 05.00-06.00 i лягати спати 21.30 -22.00.

Iнакше виникає десинхроноз -- збiй з ритму. Вдень люди сплять --вночi працюють. Такий самий вплив мають поїздки узимку в теплi краї -- улiтку вхолоднi, або довгі авіаперельоти. Все це різко негативно впливає на здоров'я і психологічний стан людей

-- Зачекайте, пане Любомире, а як бути, коли людина, примiром, звикла до того, що її робочий день починається о 12.00 чи 15.00 дня, бо така особливiсть її роботи?

-- А чому людинi не змiнити свою звичку приходити на 12.00? Чому би їй не запропонувати керiвнику пропозицiї: -- давайте я буду приходити на 09.00 i робитиму щось iнше. Зароблю додатково грошей. Якщо ви втратите здоров'я, то й гроші не зможете заробляти.

Важливо пам'ятати: нашi звички мiняються поступово. Сама звичка формується три мiсяцi, а закрiплюється десь аж через пiвроку.

Аби звичка людини змiнилася потрiбен сильний стрес, або поступові і регулярні вольові зусилля. Якщо людина витримає новi умови роботи три мiсяцi, то за пiвроку вона сама вже вiд нової звички не вiдмовиться.

Спершу, коли людина виходить за рамки своєї зони комфорту вона вiдчуває певний дискомфорт. Адже доведеться щось змiнити у своєму життi. Примiром, ранiше приходити на роботу, чи працювати у вихiднi. Але тiльки такi дiї дадуть можливiсть змiнити розмiр свого заробiтку.Є гарна приказка «Щоб отримати щось нове, треба зробити щось нове».

-- Любомире Iгоровичу, дайте будь ласка нашим читачам конкретну пораду -- як все ж таки навчитись заробляти бiльше?

-- Моя порада така, вона спирається на книгу Джека Кенфілда «Правила», а також мій особистий досвід:

Проси-Вiр-Роби-Вiдпусти-Отримуй.

Ця порада розшифровується так - сильне бажання, але слабка прив'язка.

Проси -- це ваше сильне бажання і чітке конкретне уявлення скільки ви хочете заробляти. Запишіть цілі. А також проси допомоги у людей, проси поради, проси підтримки, проси нових обов'язків. Не бійтеся звертатися до інших.

Вiр – це непохитне переконання, що це бажання може збутися

Роби - все роби для того, щоб так сталося, склади план дій.

Вiдпусти -- це вмiння вiдпустити те, чого ти бажав. В народі кажуть «Хай ся творить Божа воля».

Не треба прив'язуватись до результату роботи, а просто її треба виконувати. В потрібний час у потрібному місці, ти це отримаєш, якщо дуже цього хочеш, маєш тверду віру і все для цього робиш. Бог дасть тобі можливість отримати це, якщо це піде тобі на користь і не принесе шкоди іншим.

Отримуй -- це вмiння отримувати результати своє роботи. Адже бiльшiсть наших людей лякається отримувати. Начальник похвалив --ой, це просто так сталося, я й не чекав. Ой, менi дали бiльше грошей -- менi заздритимуть. Звернули увагу – ой хочуть мене використати. Людина не вiрить тим можливостям, якi вiдкриває їй життя. Люди не вмiють отримувати. А не вмiєш отримувати -- не отримаєш, а якщо отримав - втратиш. Тому отримуйте з радістю і вірте у світ безмежних можливостей.

«Вірите ви чи не вірите, ви завжди праві», як говорив Генрі Форд.


 

Оксана МОКРIЄНКО


 



 

(Стаття виходила у всеукраїнській газеті "Добрий лікар" 09.09.2010р.)


 

Як прийняти правильне рiшення?

Щоб реалiзувати себе в життi, треба навчитися брати вiдповiдальнiсть на себе та вмiти швидко приймати правильнi рiшення. Так вважає автор тренiнгової системи розвитку "Технологiї успiху", успiшний бiзнесмен iз 12-рiчним досвiдом роботи в рекламi, страхуваннi, консалтингу Любомир Бованько. Людина, яка знає, як швидко приймати правильнi рiшення.


 

Пане Любомире, усiм вiдоме твердження, що перша реакцiя i є правильним рiшенням. Чому тодi не всi такi рiшучi?
Ось подумаймо, що насправдi означає рiшучiсть. Рiшуча людина вмiє швидко знаходити правильнi рiшення й без зволiкання братися за їхнє втiлення. А чим вiдрiзняється нерiшуча людина? Вона, навпаки, боїться прийняти рiшення. Думає, що воно може виявитися неправильним i призведе до зовсiм негативних наслiдкiв.Ось у цьому i полягає весь секрет. Насправдi немає правильних або неправильних рiшень. Усi рiшення правильнi, якщо спрямованi на досягнення ваших цiлей.


 

-- Тобто будь-якi засоби виправдовують мету?


 

-- Розповiм, як приклад, одну iсторiю про вiдомого американського пiдприємця, який мав репутацiю людини, що вмiє миттєво приймати правильнi рiшення. Коли до нього приходили його помiчники за

порадою або вiн збирався укласти з кимось важливий договiр, вiн пiднiмав очi догори на кiлька секунд i потiм упевнено говорив так чи нi. Його неодноразово просили подiлитися своїм секретом, але вiн завжди вiдмовляв. I ось, коли вiн уже постарiв i вирiшив передати свiй бiзнес молодому поколiнню, секрет прийняття правильних рiшень виявився дуже простим. Той чоловiк завжди носив у кишенi кiлька бобiв. I коли йому треба було швидко прийняти рiшення, вiн брав у руку навмання боби i перераховував їх. Якщо була парна кiлькiсть бобiв, то приймав позитивне рiшення, якщо непарна -- то негативне. Тобто ця людина чудово розумiла, що немає правильних або неправильних рiшень, а боби

використовувала лише для того, щоб не витрачати час i сили на довгi роздуми. Адже чим довше ми вагаємося, тим бiльше енергiї витрачаємо.

I протилежний приклад. Це про осла, в якого з обох бокiв

лежали однаковi оберемки сiна. Вiн нiяк не мiг визначитися, який оберемок вибрати, i в результатi помер вiд голоду. Задумайтеся, як найчастiше ви поводитеся в життi -- як пiдприємець iз бобами, чи як той осел. Ось i весь секрет.


 

-- А як навчитися вирiшувати проблеми у найкоротшi

термiни?


 

-- Запам'ятайте, будь-яка проблема -- це пожежа, яку набагато легше загасити на початку, нiж чекати, коли спалахне весь будинок. "Знову не вистачило часу!" -- напевно, немає людини, яка не говорила б так хоча б раз у життi. Час -- однаковий для всiх. Для короля, бiзнесмена, робiтника, домогосподарки... Для всiх.Для всiх доба має 24 години.


 

Вирiшувати проблеми швидко -- значить суттєво продовжити своє життя. Так, так, саме так! Адже немає нiчого важливiшого в життi за час нашого життя. Шкода, що в багатьох немає часу навiть подумати про це. Отже, нiхто не сумнiвається в тому, що вирiшувати проблеми треба швидше i ще швидше.


 

Як це зробити? Дам кiлька перевiрених порад.


 

-* Визначiть прiоритети. Як правило, над людиною тяжiють кiлька проблем. Спроба вирiшувати їх вiдразу всi тiльки розтягне час (iнодi до нескiнченностi). Треба визначити, яку проблему будете вирiшувати саме зараз.


 

* Визначiться, що, на вашу думку, буде показником вирiшення цiєїсамої проблеми. Для мене, наприклад, дивно, що багато людей беруться вирiшувати проблему, не знаючи, яким має бути її iдеальне вирiшення. Моя порада така: вирiшуючи будь-яку проблему, сформулюйте, що буде для вас iдеальним кiнцевим результатом. Це найважливiше! Поставте питання так: як зробити, щоб те, що менi потрiбно, робилося або само, або за мiнiмального мого втручання.


 

Наприклад. Ви хочете просити шефа про надбавку. Правильна постановка завдання: "Що менi треба зробити, щоб шеф сам запропонував менi бiльше грошей?"


 

* Складiть план. Чим докладнiшим вiн буде, тим краще. Визначте промiжнi етапи, де потрiбно досягти певних результатiв.


 

* Подумайте, якi частини плану потребуватимуть бiльше часу, якi менше.


 

* Заведiть щоденник вирiшення проблеми. Запишiть туди продуманий вами план. Записуйте всi думки, якi хоч вiддалено були б пов'язанi з вирiшенням вашої проблеми. Цiлком можливо, що, перечитуючи цi записи, ви знайдете нестандартне i швидке вирiшення вашої проблеми.


 

* Подумайте над тим, що буде, якщо ви вкладетеся в потрiбний час? Що буде, якщо ви взагалi не впораєтеся з проблемою? Як правило, це стає чудовим стимулом вирiшення проблеми у найкоротший термiн.


 

* Проведiть часовий аналiз свого повсякденного життя. Де можна зекономити на часi? Якi справи можна поєднати в часi? Вирiшення яких справ можна доручити комусь?


 

* Нiколи не бiйтеся! Особливо зробити помилку. Помилка, негативний результат -- це всього лише показник, куди не варто йти. Нiколи не сприймайте помилки як трагедiю, нiколи не турбуйтеся, якщо щось не вдається. Це всього лише привiд подумати над iншими шляхами вирiшення проблеми.


 

* Завжди ставте собi запитання: "Як саме зараз можна вирiшити проблему найбiльш ефективно? Що варто зробити для цього саме зараз?"


 

* Якщо ви вирiшили проблему -- ще раз перегляньте свiй щоденник. Подумайте, де ви припустилися помилки, як можна було вирiшити проблему швидше й "меншою кров'ю". Цей аналiз дасть вам безцiнний досвiд. Саме це закрiплює навичку швидкого вирiшення проблем.


 

* Похвалiть себе. Рiшення будь-якої проблеми, якщо її не вдалося вирiшити автоматично, -- важка праця. I ви зробили це! Похвала закрiплює високу самооцiнку, яка в майбутньому допоможе у вирiшеннi iнших проблем.


 

Оксана МОКРIЄНКО